Архів новин за жовтень 2007 року

Найперспективнішим сьогодні видом інвестування вільних грошових коштів населення фахівці - учасники зустрічі в Харківському регіональному прес-клубі УКРІНФОРМу - назвали недержавні пенсійні фонди (НПФ), повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу.

Як заявила директор Харківського представництва Української асоціації інвестиційного бізнесу Марія Аристова, у разі запуску "накопичувального" рівня пенсійної реформи вже в перший рік її функціонування на ринок загального інвестування надійде понад 2 млрд грн, що в 50 раз більше всіх накопичених сьогодні ресурсів НПФ. Система накопичення грошових коштів полягає в періодичних внесках до НПФ, які не є об'єктами оподаткування. Отримання накопичених грошових коштів фізичною особою можливе тільки при виході на пенсію.

Новий для України напрямок інвестиційної діяльності нині залучив чимало компаній, що вже мають досвід в інших сферах вкладення коштів в економіку. На думку директора корпоративного управління міжнародної інвестиційної компанії SigmaBleyzer Діани Смахтіної, на початку шляху надто важливо не підірвати довіру населення до недержавних пенсійних фондів. Тим більше, що на пам'яті нинішнього покоління українців чимало фінансових пірамід, що "успішно" розпалися, як, наприклад, горезвісна МММ. Однією з проблем НПФ Смахтіна вважає відсутність законодавчо визначених норм розкриття інформації. Адже правильно поставлена система розкриття інформації про роботу фондів дозволяє контролювати їх роботу, вчасно припиняти негативні процеси.

На думку Марії Арістової, Україна поступово долає законодавчі перепони на шляху до створення ефективної і надійної недержавної пенсійної системи. Її розвиток експерти багато в чому пов'язують з діяльністю інститутів спільного інвестування (ІСІ). За кількістю зареєстрованих ІСФ в Україні лідирують Київ, Харків, Дніпропетровськ. У Харкові нині працюють 10 компаній, що управляють активами, у віданні яких активи приблизно 60 інституційних інвесторів (ІСІ і НПФ).

Експерти підкреслили, що Україна поки що перебуває тільки на початку шляху. Якщо в Польщі спільні інвестиції становлять майже 16% від суми депозитів, то в Україні менше одного відсотка. Однак цей шлях обрано правильно.

Україна запропонувала Європейському Союзу створити солідарну систему пенсійного забезпечення легальних українських мігрантів, які працюють у країнах-членах ЄС. Про це УКРІНФОРМу повідомили у прес-службі Міністерства праці і соціальної політики.

За словами міністра Михайла Папієва, сьогодні, за оцінками експертів, 2,7 мільйона українців постійно працюють у країнах-членах ЄС. При цьому більшість з них виїхали на заробітки ще до досягнення пенсійного віку або права на трудову пенсію, яке з'являється за наявності 25 років трудового стажу у чоловіків і 20 років стажу у жінок. "Ми пропонуємо зробити солідарну систему, щоб можна було враховувати стаж в Україні і ЄС... За ту частину, коли людина працювала в Україні, платить Пенсійний фонд України, за ту частину, коли працювала в ЄС, платить Пенсійний фонд тієї чи іншої країни", - сказав М. Папієв.

Український міністр також зазначив, що Соціально-економічна рада України і Європейський соціально-економічний комітет вже домовилися про створення групи для обговорення цих пропозицій.

Міністри оборони України та Республіки Молдова Анатолій Гриценко і Віталіє Врабіє підписали у неділю у Києві, у переддень відкриття засідання Ради міністрів оборони Південно-Східної Європи, міжурядову Угоду "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, членів їх сімей та інші види соціального захисту таких осіб", повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу.

Угодою передбачається, що пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби із ЗС чи інших військових формувань України, Молдови, об'єднаних ЗС СНД та колишнього СРСР здійснюється згідно із законодавством держав Сторін (України та РМ) за місцем їх постійного проживання.

До вислуги років для призначення пенсії зараховується час служби, у тому числі і на пільгових умовах, у вищезазначених збройних силах чи інших військових формуваннях. Розмір пенсії нараховується згідно із законодавством держави, на території якої особа постійно проживає.

Витрати на пенсійне забезпечення та надання таким особам державних соціальних гарантій, передбачених законодавством держави, на території якої вони постійно проживають, здійснюється за рахунок власних коштів країни, передбачених для фінансування цих заходів, без проведення взаємних розрахунків між сторонами (Україною і РМ).

Станом на 15 жовтня поточного року профінансовано більш як 70% видатків на пенсійні виплати. Про це повідомила директор Департаменту пенсійного забезпечення Міністерства праці та соціальної політики України Наталія Шамбір, передає УКРІНФОРМ з посиланням на прес-службу Мінпраці.

У цілому потреба в коштах на виплату пенсій у жовтні становить 8,8 млрд грн, що на 0,05 млрд грн (або на 0,5%) більше ніж у вересні 2007 року, та на 2,4 млрд грн (або на 37,4%) більше ніж у грудні 2006 року. Станом на 15 жовтня 2007 року профінансовано 6,4 млрд грн або 72,4% від загальної потреби.

Принагідно Н.Шамбір зазначила, що пенсіонери нині отримують підвищену пенсію - 1 жовтня відбулося третє в нинішньому році підвищення прожиткового мінімуму і, відповідно, збільшення мінімального розміру пенсії (прожитковий мінімум зріс з 406 до 411 грн і розмір мінімальної пенсії - з 410 до 415 грн).

Перерахунки пенсій у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної пенсії проведено більш як 12 мільйонам пенсіонерів. Перерахунку також підлягають надбавки та підвищення до пенсій, розмір яких визначається, виходячи з прожиткового мінімуму.

Від своєчасності та повноти сплати підприємствами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нині залежить не тільки виплата пенсій за чітко встановленим графіком, а й можливість реалізації застрахованими особами свого права на пенсійне забезпечення. Тим часом, заборгованість підприємств із сплати загальнообов'язкових страхових внесків до Пенсійного фонду України все ж має місце.

Щоб не допускати виникнення нових боргів, фахівці Пенсійного фонду розробили проект Закону України "Про внесення зміни до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Прокоментувати цей документ кореспондент УКРІНФОРМу попросила заступника голови правління Пенсійного фонду України Олега Коренєва.

- Зміни, запропоновані нами до базового пенсійного закону, є доволі актуальними, - розповідає Олег Сергійович. - Вони були розроблені на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 11.08.2007 р. N 20631/6/1-07. Їх мета - не допустити збільшення заборгованості до Пенсійного фонду з сплати страхових внесків і загалом позбутися її, та забезпечити реалізацію соціальних прав застрахованих осіб. Зміни до 20-ї статті Закону передбачають посилення контролю з боку установ банків за пропорційністю сплати підприємствами у повному обсязі належних сум страхових внесків, що здійснюються під час виплати заробітної плати через ці фінансові установи.

У поточному році сума заборгованості економічно-активних платників зменшилася на 150,7 млн грн. Для порівняння: за цей же період минулого року скорочення заборгованості становило лише 10,1 млн грн. Такий прогрес, наголошують у Пенсійному фонді України, досягнуто завдяки постійній увазі уряду до цих питань. Однак мають місце випадки порушення комерційними банками норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо здійснення ними контролю за сплатою страхувальниками відповідних сум страхових внесків. Зокрема, констатують фахівці, сплата підприємствами пенсійних внесків під час отримання в установах банків заробітної плати здійснюється у розмірах значно менших, ніж передбачено законодавством.

Подібні випадки мали місце в Івано-Франківській області (КБ "Приватбанк"), Львівській (ВАТ "Український професійний банк", ВАТ "Хрещатик"), Полтавській (АКБ "Правексбанк"), Дніпропетровській (АКБ "УкрСиббанк"), Харківській (ВАТ "Мегабанк") та в інших регіонах. За 2006- 2007 роки органи Пенсійного фонду тільки по виявлених фактах недоотримали страхових внесків на загальну суму 12,4 млн грн. Це, безумовно, істотно погіршує платіжну дисципліну.

За словами О.Коренєва, суть нововведення полягає в тому, що установи банків прийматимуть від страхувальників платіжні доручення та інші документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюватимуть видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування страхових внесків у сумі не меншій, ніж 1/3 коштів для виплати (перерахування) заробітної плати (доходу). Якщо ж у платіжних документах сума перерахованих страхових внесків буде меншою, тоді видача (перерахування) коштів для виплати заробітної плати (доходу) здійснюватиметься лише за умови погодження цієї суми з територіальним органом Пенсійного фонду у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

- У разі невиконання цих вимог банки у порядку, встановленому Національним банком України, зобов'язані будуть сплачувати відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, за рахунок власних коштів. При цьому вони матимуть право зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування своїх грошей, - наголосив О.Коренєв.

Варто сказати, що зазначене положення діє й сьогодні (частина дванадцята статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"). Однак законодавство не обмежує права підприємств щодо виплати заробітної плати через установи банків. Водночас, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески нараховуються на суми заробітної плати (доходу), незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

На запитання УКРІНФОРМу, з чого виходили розробники закону, фіксуючи норму саме на третині коштів, Олег Сергійович пояснив: "Запропонована сума страхових внесків, яка повинна бути сплачена підприємствами під час виплати заробітної плати через установи банків (а саме не менше, ніж 1/3 коштів для виплати заробітної плати), фактично дорівнює чинному тарифу, за яким страхувальники сплачують внески, тобто, 33,2 %.

Заступник голови ПФ переконаний, що ухвалення такого регуляторного акту дасть змогу вдосконалити порядок здійснення контролю установами банків за пропорційністю сплати підприємствами у повному обсязі відповідних сум страхових внесків під час виплати заробітної плати. Що ж до застрахованих осіб, то вони отримають сприятливіші умови для реалізації свого права на пенсійне забезпечення. Крім того, істотно поліпшиться й платіжна дисципліна серед підприємств.

- Обсяги страхових внесків, що сплачуються до Пенсійного фонду України через установи банків, - констатував Олег Коренєв, - щомісячно сягають понад 6 млрд грн. А кількість суб'єктів господарювання (страхувальників), які здійснюють виплату заробітної плати через установи банків та перераховують страхові внески, на 1 вересня 2007 року становила близько 600 тисяч.

Законопроект передбачає механізм і заходи, які забезпечать розв'язання проблеми шляхом прийняття регуляторного акта. Питання щодо порядку обчислення і сплати страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду України, їх права і обов'язки регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У разі несвоєчасності або неповної сплати страхувальниками внесків до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (стаття 106).

Прийняття законопроекту не змінює діючий порядок сплати підприємствами страхових внесків та зобов'язання банків стосовно здійснення ними контролю за пропорційністю сплати підприємствами у повному обсязі відповідних сум страхових внесків під час виплати заробітної плати через установи банків, а лише уточнює ту "відповідну" суму страхових внесків, про яку йде мова у діючій нормі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Це, в свою чергу, дозволить без додаткових матеріальних та трудових затрат спростити здійснення контролю установами банку за перерахуванням внесків до Пенсійного фонду України своїми клієнтами, сказав насамкінець заступник голови правління ПФ Олег Коренєв.

Виплату вересневих пенсій у підвищеному розмірі профінансовано на 100 відсотків, а жовтневих - більш ніж на 50 відсотків. Про це повідомила УКРІНФОРМу директор Департаменту пенсійного забезпечення Наталія Шамбір.

За її словами, потреба в коштах на виплату пенсій у жовтні 2007 року становить 8,8 млрд гривень, що на 2,4 млрд (або на 37,4%) більше, ніж у грудні 2006 року. Станом на 8 жовтня профінансовано 4,7 млрд грн або 53,7 відсотків від загальної потреби.

Збільшення пенсійних видатків обумовлено тим, що в жовтні відбулося третє - і останнє в цьому році - підвищення прожиткового мінімуму. Звідси, відповідно, зріс і мінімальний розмір пенсії. Оскільки 1 жовтня прожитковий мінімум для непрацездатних осіб збільшився з 406 грн до 411 грн, то мінімальна пенсія за віком виросла з 410 до 415 гривень.

Загалом пенсії у підвищеному розмірі отримають понад 12 млн пенсіонерів. Підлягають перерахунку також надбавки та підвищення до пенсій, розміри яких визначаються, виходячи з прожиткового мінімуму. Зокрема, це стосується пенсій за особливі заслуги перед Україною (близько 1 млн осіб), підвищень до пенсій ветеранам війни (понад 2,9 млн осіб), надбавок донорам (понад 52 тис. осіб).

"Реальна пенсія станом на 1 жовтня 2007 року у порівняно з жовтнем 2006 року зросте на 15,3 відсотка", - констатувала Наталія Шамбір.

Невід'ємною частиною соціальної політики, що віднесена урядом до пріоритетних завдань, є захист та підтримка ветеранів війни. В Україні сформована відповідна система законодавства. Вона зобов'язує державу створити гідні умови життя ветеранам війни, забезпечити їхні права та потреби, увічнити подвиги наших співвітчизників у роки воєнного лихоліття. На виконання цих завдань уряд здійснює комплекс заходів для поліпшення соціального, медичного, пенсійного забезпечення ветеранів війни, а також ініціює нові програми соціального захисту.

Щоб зробити турботу про таких людей більш предметною та піднести її на вищий рівень, Кабінет Міністрів України 11 вересня 2007 року затвердив План дій щодо поліпшення життєзабезпечення ветеранів війни на 2007-2010 роки. Прокоментувати цей важливий урядовий документ кореспондент УКРІНФОРМу попросила директора Департаменту у справах ветеранів та людей похилого віку Міністерства праці та соціальної політики України Ольгу Крентовську.

- Протягом останніх років, - розповідає Ольга Петрівна, - рівень фінансування програм соціального захисту ветеранів війни постійно підвищувався. Але низка проблем ще залишається не вирішеною. Зокрема, не в повному обсязі, здебільшого через відсутність належного фінансування, реалізуються державні гарантії щодо медичного обслуговування ветеранів війни, їх забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення.

За словами директора департаменту Мінпраці, мета нещодавно затвердженого урядом Плану дій полягає в ефективності проведення державної політики щодо цієї категорії наших співвітчизників. Насамперед, йдеться про підвищення рівня матеріального становища ветеранів війни, їх соціального та медичного обслуговування, забезпечення виробами медичного призначення. Займеться держава й зміцненням матеріально-технічної бази низки санаторіїв та лікувальних закладів, де поправляють своє здоров`я ветерани.

Як повідомила Ольга Крентовська, в рамках цього урядового документа передбачається, що впродовж найближчого часу Міністерство праці та соціальної політики разом з Пенсійним фондом та місцевими органами виконавчої влади розроблять бланк соціальної картки потреб та соціального становища кожного ветерана війни, особи, на яку поширюється дія Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та жертв нацистських переслідувань. Така соціальна картка дасть можливість не лише отримати реальну картину потреб та проблемних питань ветеранів війни, а й надавати індивідуальну адресну підтримку кожному з них. Крім того, будуть розроблені регіональні програми поліпшення життєзабезпечення ветеранів. Нині розглядається питання щодо можливості запровадження за рахунок місцевих бюджетів щомісячної стипендії інвалідам війни та учасникам бойових дій, яким виповнилося 90 і більше років.

Уряд налаштований протягом двох найближчих років остаточно зняти таку поки що, на жаль, актуальну проблему, як забезпечення ветеранів війни слуховими апаратами. На законодавчому рівні буде проведена робота зі створення в Україні системи паліативної допомоги та медико-соціальної опіки. А на базі центральних районних лікарень створюватимуться міжрайонні відділення сестринського догляду та довгострокового перебування хронічно хворих ветеранів війни. Розшириться також і практика роботи виїзних денних стаціонарів обласних госпіталів та виїзних медичних бригад (сімейних лікарів, дільничних терапевтів, спеціалізованих діагностичних, консультативних, стоматологічних) медико-соціальних експертних комісій у сільську місцевість. За сприяння Товариства Червоного Хреста України надання першої медичної допомоги має дійти до ветеранів війни, які мешкають у віддалених населених пунктах, де відсутні заклади охорони здоров'я.

За словами О. Крентовської, на 2008 рік уряд поставив перед МОЗ, Мінфіном та Одеською облдержадміністрацією завдання щодо надання Одеському обласному очному госпіталю ветеранів війни статусу Всеукраїнського та відповідного виділення коштів у Державному бюджеті на його функціонування. Це дасть змогу ветеранам війни з усіх регіонів України проходити курс лікування захворювань очей. Рада міністрів Криму, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації та МОЗ мають подбати про збільшення під час формування місцевих бюджетів цільового фінансування на пільгове забезпечення ветеранів війни ліками за рецептами лікарів.

Не обійдена увагою в Плані дій і не менш гостра проблема телефонізації. Якщо немає технічної можливості для встановлення в помешканнях інвалідів війни та учасників бойових дій стаціонарного телефону, за рахунок коштів місцевих бюджетів таку категорію громадян буде забезпечено мобільним телефонним зв'язком. А для перевезення літніх людей до закладів охорони здоров'я, місцевих органів влади чи установ соціального захисту розшириться система надання пільгових транспортних послуг. Дуже важливо й те, що в регіональних програмах обов'язково будуть передбачені конкретні заходи для тих ветеранів війни, які потребують поліпшення житлових умов.

Під свою опіку держава має намір взяти навіть розвиток художньої самодіяльності, об'єднань за інтересами, клубів ветеранів війни. Влада налаштована розглянути можливість щодо безоплатного відвідування цими людьми театрів, музеїв, інших закладів культури та забезпечення їх періодичними виданнями.

"Нині в Україні налічується близько 3 мільйонів ветеранів війни. Вони заслуговують не лише на гідне життя, а й особливо шанобливе ставлення до себе кожного з нас. Затверджений Кабінетом Міністрів України План дій, який покликаний розв'язати чимало проблем, стане свідченням великої відповідальності влади перед інвалідами та ветеранами війни. На реалізацію цього документа з державного та місцевих бюджетів протягом 2008-2010 років має бути виділено понад 150 мільйонів гривень" - сказала на завершення директор Департаменту у справах ветеранів та людей похилого віку Мінпраці.

У зв'язку із невпинним зростанням в Україні кількості людей похилого віку перед Червоним Хрестом як гуманітарною організацією соціальної сфери стоїть завдання розширювати програми допомоги їм. Про це заявив сьогодні на прес-конференції в УКРІНФОРМі з нагоди відзначення Всесвітнього Дня людей похилого віку президент Товариства Червоного Хреста України Іван Усіченко, передає кореспондент агентства.

Як поінформував І.Усіченко, торік на обліку в організаціях Червоного Хреста перебувало близько півмільйона самотніх громадян похилого віку та інвалідів. Допомогу вдома працівники Червоного Хреста надали 350 тис. осіб, 30 тисяч з яких прикуті до ліжка або обмежені в пересуванні. Як наголосив І.Усіченко, на терені колишнього Радянського Союзу і в Центральній Європі немає такої потужної програми, як та, що її реалізує ТЧХУ.

І.Усіченко зазначив, що уряд надає лише заробітну плату для патронажних сестер, яких у складі ТЧХУ нараховується 3200. "Усі інші питання, пов'язані з організацією, оснащенням і функціонуванням пунктів першої домоги та медико-соціальних центрів ТЧХУ вирішує самотужки - з допомогою міжнародної федерації та контактуючи з різними державними і недержавними організаціями", - сказав І. Усіченко.

Він наголосив, що головною проблемою і завданням Червоного Хреста є пошук коштів на розширення програми допомоги людям похилого віку. За словами президента ТЧХУ, сьогодні дедалі більше багатих людей в Україні надають матеріальну підтримку незахищеним верствам населення, серед яких 90% становлять пенсіонери. Але, на жаль, це ще не стало нормою нашого життя. Тому, на думку І.Усіченка, для Товариства Червоного Хреста України дуже важлива тісна співпраця з Мінпраці та соціальної політики і Міністерством охорони здоров'я. Він розповів про досвід Черкаської та Вінницької обласних організацій ТЧХУ, котрі завдяки співпраці з центрами зайнятості щороку додатково мають близько 350-400 посад молодших соціальних працівників, які надають допомогу незахищеним верствам населення.

Як зазначив І. Усіченко, завдячуючи уряду і органам місцевої влади, ТЧХУ раніше не мало проблем з приміщеннями, але в цьому році вони виникли у багатьох областях. "Я можу назвати Івано-Франківську, Тернопільську, Миколаївську області та й місто Київ, де виникли проблеми з орендою приміщень. Їх ТЧХУ відремонтувало за власний кошт і використовувало протягом багатьох років, а в цьому році вони виставляються на аукціон і продаються приватним особам для різних цілей", - повідомив І.Усіченко.

На його думку, на цей час це одна з головних проблем ТЧХУ. "Ми попросимо уряд, щоб нам допомогли у цьому питанні, тому що ця програма спрямована на допомогу уряду і місцевим органам влади у вирішенні соціальних проблем", - наголосив президент ТЧХУ.