Архів новин за листопад 2006 року

У Міністерстві праці та соціальної політики України сьогодні відбулася зустріч з директором Болгарського Національного інституту соціального страхування Йорданом Христосковим та директором Балканського Інституту праці та соціальної політики Іваном Нейковим, передає кореспондент Укрінформу. Учасники зустрічі обмінялися думками з питань соціальної політики, висловили своє бачення поліпшення ситуації з пенсійним забезпеченням громадян. На думку обох сторін, в Україні останнім часом відбулися позитивні зміни у цих сферах. Це підтверджують дані, які навів міністр праці та соціальної політики України Іван Сахань. За його інформацією, цьогоріч доходи населення зросли на 35%, реальна заробітна плата - на 19%; розмір пенсій - на 35%. Він також відзначив позитивну динаміку на ринку праці, зокрема, зниження рівня безробіття, який нині становить 7,9%. Серед питань, які вимагають особливої уваги, Іван Сахань назвав розвиток соціального страхування, недержавного пенсійного забезпечення та ряд інших. "Хоча базові закони про недержавне пенсійне забезпечення прийняті, але динаміка його розвитку дуже повільна і нам було б корисно знати бачення болгарських фахівців щодо вирішення цієї проблеми", - сказав міністр. Враховуючи побажання української сторони, зарубіжні гості розповіли, як вищезазначена та ряд інших проблем вирішується в Республіці Болгарія. Зокрема, за їх інформацією, прогрес у розвитку недержавних пенсійних фондів розпочався у цій країні після запровадження обов"язкової нагромаджувальної системи. Водночас, вони констатували: ряд проблем у питаннях формування коштів пенсійного фонду, соціального страхування та ряд інших у Болгарії схожі на ті, що мають місце в Україні. "Щоб вирішити їх, ми повинні обмінюватися досвідом, наладнати практичну допомогу фахівців однієї країни фахівцям іншої. Ми маємо вчитися один в одного. З метою поглиблення взаємодопомоги в питаннях, що стосуються пенсійної реформи, доцільно підписати спеціальну угоду", - вважає Йордан Христосков.

Питання недержавного пенсійного страхування для працівників бюджетної сфери нині активно обговорюється. Причому рішення про створення недержавного пенсійного фонду для зазначеної категорії населення досить часто намагаються подати як протизаконне. Тим часом, діяльність недержавних пенсійних фондів передбачена Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 1 січня 2004 року Загалом, нова пенсійна система, запроваджена цим законом, складається з трьох рівнів, а саме: з солідарної системи (перший рівень), обов'язкової накопичувальної системи (другий рівень) та недержавного добровільного пенсійного забезпечення (третій рівень). Коментуючи питання про створення недержавного пенсійного фонду для працівників бюджетної сфери, міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв зазначив: "Ще до початку формування чинного Уряду Верховна Рада України прийняла постанову, якою затвердила основні напрями бюджетної політики на 2007 рік. Нею передбачалося створення недержавного пенсійного фонду працівників бюджетної сфери. Тобто, медиків, працівників освіти, соціальної сфери, культури, які повинні мати можливість реалізувати своє конституційне право на участь у третьому рівні пенсійної системи. Оскільки ці категорії громадян отримують зарплату від держави, то й забезпечити їх участь у добровільній системі пенсійного страхування - це обов'язок знову ж таки держави. Саме для цього необхідно створити недержавний пенсійний фонд". "Якщо ми найближчим часом не введемо трирівневу пенсійну систему, а й надалі зберігатимемо тільки одну її складову - солідарну, за якою нині пенсіонери отримують пенсії, то у зв'язку з погіршенням демографічної ситуації, із все більшим розривом у співвідношенні між працюючими громадянами та пенсіонерами у майбутньому нас очікують серйозні небезпеки, - наголосив міністр. - Адже через 20 років в Україні передбачається зменшення працюючих громадян при одночасному збільшенні кількості пенсіонерів. Щоб забезпечити гідний рівень пенсій, необхідно буде або підвищувати вдвічі розмір внесків до фондів соціального страхування, або зменшувати пенсію. Ми проти обох варіантів. Тому необхідно прискорити впровадження другого рівня пенсійної реформи - створення загальнообов'язкової накопичувальної системи, а також забезпечити повноцінну участь громадян України у третьому рівні - через недержавні пенсійні фонди". Працівники бюджетної сфери також повинні мати можливість, вийшовши через 15- 20 років на пенсію, одночасно отримувати три складові своєї пенсії. Тим більше, що розраховувати нашим учителям та лікарям, крім зарплати, не на що: у них немає інших прибутків, власного бізнесу тощо. Першу складову бюджетникам забезпечить солідарна система пенсійного страхування, другу - загальнообов'язкова накопичувальна, третю - недержавні пенсійні фонди. Фахівці Міністерства праці та соціальної політики очікують, що обсяг третьої складової дорівнюватиме 25 - 30% загальної пенсії, яку отримуватимуть наші громадяни. Михайло Папієв також сказав, що вважає недоцільним обмеження розміру раніше призначених пенсій. Однак ті пенсії, які будуть призначатися в майбутньому, мають бути обмеженими. Особливо це стосується тих громадян, які отримують пенсію за спеціальним Пенсійним законодавством (а це - 26 законів). Розмір таких пенсій набагато більший, ніж середня заробітна плата - 441 грн. За ст. 1 Конституції України наша держава визначена як соціальна. Нам необхідно сьогодні забезпечити соціальну спрямованість бюджету. Необхідно, щоб держава спрямовувала зусилля на підтримку найменш забезпечених верст населення. Практика, коли законодавчо встановлюється співвідношення між мінімальною та максимальною пенсією, існує і в інших країнах (до речі, вона передбачена конвенцією Міжнародної організації праці). "Тому, - сказав міністр, - ми пропонуємо в проекті закону, який готується, встановити обмеження максимального розміру пенсій в розмірі 12 мінімальних пенсій за віком. Якщо врахувати, що мінімальна пенсія в нас буде становити з 1 січня 2007 року 380 гривень, то максимальну пенсію планується обмежити на рівні 4560 гривень. В Україні пенсію більшу за 1000 гривень отримують лише 3 відсотка громадян".

В Україні поступово запроваджується трирівнева пенсійна система. Це солідарна, загальнообов'язкова накопичувальна та добровільна недержавна система пенсійних заощаджень. Перший рівень, тобто солідарна система виплат передбачає щомісячну сплату внесків усіма працюючими громадянами країни та їх роботодавцями. За рахунок сплачених коштів виплачуватимуться страхові пенсії та встановлюватиметься мінімальний рівень пенсійних виплат людям похилого віку. Особам, які матимуть малий страховий стаж та розмір заробітку, з якого сплачувались пенсійні страхові внески, в майбутньому отримуватимуть низький розмір пенсії. В такому випадку передбачається надання цільової соціальної допомоги, що дозволить забезпечити доходи на рівні мінімальних соціальних стандартів України, які будуть встановлені, виходячи з реальних фінансових можливостей держбюджету та пенсійного фонду. У реформованій солідарній системі розмір пенсії залежатиме від розміру заробітної платні та страхового стажу. Введення загальнообов'язкової накопичувальної системи має на меті посилити зацікавленість у сплаті пенсійних внесків. До накопичувального фонду здійснюватимуться перерахування частини коштів від обов'язкових пенсійних внесків. Таким чином громадянин матиме індивідуальний рахунок, яким і страхуватиме себе на майбутнє. Працівники пенсійного фонду незабаром почнуть інформувати населення про їх заробітки та стаж. Кіровоградці отримуватимуть листи з відомостями про місця роботи, починаючи з 1998 року. Якщо інформація не точна або не повна, необхідно звернутись в бухгалтерію підприємства, де працює або працював громадянин і попросити надіслати звіт до пенсійного фонду. Ніна Федорук (нач. відділу головного управління пенсійного фонду України в області): Первое, обратить особое внимание на фамилию, имя, отчество, чтобы она строго соответствовала паспорту. Обратить внимание, чтобы не было ошибки в коде самого работника. Это два очень важных реквизита, по которым в дальнейшем придется назначать пенсию, и если там будет какая-то ошибка, у людей просто этот период пропадет. Дальше, обратить внимание, обязательно, правильно ли у них защитан стаж. Бывает такое, например, что женщина была в декретном отпуске - он здесь не показан. Таких листів надіслано буде близько 98 тис. Різного роду деталі можна буде узгодити у працівників пенсійного фонду. Така роз'яснювальна робота вже практикувалась 3 роки тому але не мала великого успіху через небажання громадян виправляти неточні відомості. Листи ж надсилаються з метою дати можливість підрахувати вже напрацьований трудовий стаж та приблизну пенсію.

В Україні триває робота щодо вдосконалення пенсійної системи. Настав час впровадження накопичувального рівню загальнообовязкового державного пенсійного страхування, оптимізації механізму виплати пенсій за роботу у шкідливих умовах. Саме цьому було присвячено чергове засідання Координаційного центру з питань здійснення пенсійної реформи, яке відбулося в Міністерстві праці і соціальної політики України. В засіданні взяли участь представники цього Міністерства, Пенсійного фонду України, Державної комісії щодо цінних паперів і фондового ринку, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, представники інших міністерств і відомств, наукові працівники. Які ж теми були пріоритетними під час обговорення на засіданні? Про це розповідає начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Анатолій СОЛОВЙОВ. В результаті реформування пенсійна система України матиме три рівні. В перший - солідарний - всі працюючі обов'язково сплачують страхові внески. Ці кошти використовуються на здійснення поточних виплат пенсіонерам і формують право працівників на одержання в майбутньому пенсій за віком. Третій рівень - це добровільна участь громадян в системі недержавного пенсійного забезпечення за допомогою укладання відповідних угод з недержавними пенсійними фондами. Перший і третій рівні вже діють в Україні. Сьогодні досвід їх створення необхідно використати для впровадження другого - накопичувального - рівня. Він, зокрема, передбачає, що страховий внесок працюючих громадян до Пенсійного фонду буде ділитися.Більша його частина далі надходитиме до солідарної пенсійної системи. Менша ж, яка юридично буде вважатися особистою власністю працівника, - до Накопичувального фонду. А далі - інвестуватися у економіку з метою одержання прибутку, який теж буде вважатися власністю працівника. Із коштів, зібраних упродовж трудового життя в Накопичувальному фонді, громадянин одержуватиме виплати, які стануть її додатковою пенсією. У разі її смерті, кошти із Накопичувального фонду переходять до спадкоємців. - А як це буде закріплено законодавчо? -На виконання відповідного доручення Кабінету Міністрів України до 1 грудня 2006 року в уряд має надійти законопроект про впровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тому на засіданні Координаційного центру обговорювалися положення цього законопроекту, умови, необхідні для його успішної реалізації. Як підкреслила заступниця міністра праці і соціальної політики Олена Гаряча, принциповими в законопректі є, наприклад, питання, якого розміру страхові внески необхідно перераховувати до Накопичувального фонду, відразу чи поступово, протягом кількох років, встановлювати граничну його величину. Накопичувальний фонд формуватиметься за рахунок тих коштів, які до нинішнього часу надходять до солідарної пенсійної системи, а отже, з утворенням фонду вона втратить відповідну кількість надходжень. Тому в законопроекті необхідно чітко визначити джерела і механізми компенсації цих втрат, щоб майбутні пенсіонери не формували свої виплати за рахунок пенсіонерів сьогоднішніх. - Яким має бути розмір страхового внеску до Накопичувального фонду? - Для того, щоб завдяки участі в Накопичувальному фонді мати істотне доповнення до пенсії із солідарної системи, розмір страхового внеску має бути доволі значним. А оскільки він буде платитися із заробітної платні, необхідно забезпечити відповідне підвищення останньої. Бюджетники зможуть розраховувати на можливості державної скарбниці. Решта ж працівників будуть покладатися на роботодавців, які повинні будуть збільшити фонд оплати праці. В цілому ж, йдеться про необхідність передбачити перерозподіл страхових внесків між роботодавцями і застрахованими особами з урахуванням сплати страхових внесків найманими працівниками до Накопичувального фонду. За інформацією Олени Гарячої, демографічна ситуація в країні складається таким чином (передбачається, що 2010 року навантаження на одного працюючого складатиме 0,9 пенсіонера, а 2015-му - вже 0,93), що незабаром один працюючий в Україні повинен бути за рахунок своїх внесків утримувати одного пенсіонера). Тому накопичувальну систему необхідно впровадити до 1 січня 2009 року. Імовірно, це станеться на рік раніше. Адже, за даними наукових досліджень, Накопичувальний фонд в Україні має почати діяти одночасно з впровадженням єдиного соціального внеску. Що ж стосується віку громадян, які обов'язково мусять брати участь в накопичувальній системі, то з моменту створення Накопичувального фонду планується, що вік не перевищуватиме 40 років для чоловіків і жінок. Адже особи віком за 40 до часу виходу на пенсію вже просто не встигнуть накопичити кошти, які б дозволили їм одержати істотну добавку до солідарної пенсії. Можливо, цим громадянам буде надано право брати участь в накопичувальній системі на добровільних засадах. (Як вважає Олена Василівна Гаряча, впровадження накопичувальної системи актуалізує сьогодні питання підвищення пенсійного віку для жінок. Зараз вони виходять на пенсію на п'ять років раніше за чоловіків, а отже, у них на стільки ж років менше часу для внесків. Тому за умови однакової зарплати жінки матимуть менший розмір пенсії (а це вже дискримінація за статевою ознакою). - Чи створені технічні умови для впровадження накопичувальної системи? - Справді, для успішного впровадження накопичувальної системи необхідно створити певні умови - економічні і технічні. Як зазначив голова правління Пенсійного фонду України Борис Зайчук, сьогодні економічна ситуація дозволяє починати роботу Накопичувального фонду. Зокрема, мінімальна пенсія відповідає рівню прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, належним чином зростає ВВП, вже з наступного року бюджет Пенсійного фонду буде бездефіцитним. Що ж стосується технічних умов, то на виконання постанови уряду від 14 вересня 2005 року Пенсійний фонд організував відповідну роботу щодо проведення експерименту зі створення автоматизованої системи Накопичувального фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. За словами Бориса Зайчука, розроблено, зокрема, форми подачі страхувальниками звітності до Пенсійного фонду - як до солідарної, так і до накопичувальної системи, програмне забезпечення прийому звітності за цими формами. Розроблено також і безкоштовно передано роботодавцям програмне забезпечення для формування і надання платниками всіх видів звітів до територіальних управлінь Фонду. Таким чином, почато уніфікацію з метою формування всіх видів звітності в Пенсійному фонді з допомогою одного програмного засобу. Від страхувальників Жидачевського і Сокальського районів Львівщини, на базі яких провадиться експеримент, вже здійснюється прийом місячної звітності за новими формами до системи персоніфікованого обліку відомостей Пенсійного фонду. Надана звітність формує вхідну інформацію для автоматизованої системи Накопичувального фонду. Як підкреслив Борис Зайчук, під час експерименту розроблено модель інформаційної взаємодії Пенсійного фонду України як адміністратора Накопичувального фонду з іншими суб'єктами накопичувальної системи. Однак у зв'язку з тим, що в експерименті не використовувалися реальні кошти, таке обмеження не дозволяє повною мірою відпрацювати порядок взаємодії Фонду з іншими суб'єктами накопичувальної системи. Тому, на думку голови правління Пенсійного фонду, доцільно було б функціонально розширити експеримент, долучивши реальні кошти. - Яким чином можна одержувати прибуток від вкладених у Накопичувальний фонд коштів? - Щоб участь в Накопичувальному фонді забезпечила особі істотне підвищення його пенсійних виплат, закумульовані страхові внески необхідно вдало інвестувати, тобто таким чином, щоб одержувати максимальний прибуток з мінімальними ризиками. Це питання також обговорювалося на засіданні Координаційного центру, Член Державної комісії щодо цінних паперів і фондового ринку України Сергій Бірюк повідомив учасникам засідання про інвестиційні перспективи для пенсійних коштів. Найбезпечнішими з точки зору мінімалізації ризиків є внески до банківських депозитів, державних і іпотечних цінних паперів. Україні необхідно вивчити досвід інших країн, які для забезпечення пенсійної реформи спеціально випускали державні цінні папери. Треба також опанувати роботу з іпотечними облігаціями, перші із яких вже дуже скоро потраплять на фондовий ринок країни. Як зазначив С. Бірюк, розробляючи механізми інвестування пенсійних коштів, держава має виходити насамперед із інтересів інвестора, гарантуючи і забезпечуючи максимальний захист його прав. (Цьому, зокрема, сприятиме ухвалення законів "Про систему рейтингування" і "Про акціонерні товариства"). - Які ще питання обговорювалися на засіданні? - Проект Закону "Про обов'язкову професійну пенсійну систему", який повинен врегулювати питання виплати пенсій за роботу у шкідливих умовах. Хоча, як заявила заступниця міністра праці і соціальної політики, сьогодні, відповідно до рекомендацій Міжнародної організації праці зусилля цивілізованних країн спрямовуються на те, щоб не використовувати роботу людей у шкідливих умовах. Сподіваємося, що свого часу і Україна прийде до цього. В результаті обговорення питань подальшого реформування пенсійної системи в Україні Координаційний центр ухвалив відповідні рішення. Насамперед - про необхідність остаточного доопрацювання і узгодження з усіма зацікавленими сторонами проекту Закону "Про впровадження накопичувальної системи загальобов'язкового державного пенсійного страхування і внесення змін до деяких законодавчих актів України" для подачі його у встановлені терміни на розгляд Кабінету Міністрів. Пенсійний фонд України мусить забезпечити направлення до уряду узагальненого звіту про результати проведення експерименту щодо створення автоматизованої системи Накопичувальної системи фонду і внести пропозиції щодо продовження експериментального дослідження інформаційної взаємодії Пенсійного фонду як адміністратора фонду Накопичувального з іншими суб'єктами обов'язкової накопичувальної системи, зокрема, з юридичними особами, які здійснюватимуть управління пенсійними активами Накопичувального фонду, охороною, органами держнагляду і регулювання, а також щодо інформування громадян про стан пенсійних рахунків. Відповідні доручення одержали Міністерство фінансів, Фонд держмайна, Держкомісія щодо цінних паперів і фондового ринку із забезпечення можливості оптимального інвестування пенсійних коштів, вдосконалення врахування права власності на цінні папери. Також триватиме робота над подальшим вдосконаленням проекту закону "Про обов'язкову професійну пенсійну систему".

Щомісячними розрахунками сум на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які необхідно провести до 20 числа, бухгалтерів підприємств та організацій не здивуєш. Однак в Сокальському та Жидачівському районах Львівської області їм довелось для цього сісти за парти. Відтепер тут звітуватимуть за новою формою, котра поряд з солідарними показниками включає й персоніфіковані внески. Так розпочався експеримент, покликаний створити автоматизовану систему Накопичувального фонду. Вона стане заключним етапом розвитку сучасного пенсійного забезпечення, на яку націлює урядова програма.

Львівщина вже неодноразово виступала випробувальним майданчиком для розробки нових підходів у цій сфері. На її базі вперше реалізували персоніфікований облік стажу, заробітку та пільгових умов праці. Згодом ці результати лягли в основу іншої новації - розрахунку страхових виплат і соціальної допомоги на випадок безробіття, що забезпечило прозорість нарахувань заробленого і чіткість внесків до Пенсійного фонду. І ось тепер протягом року у двох районах планується відпрацювати обробку первинної документації, облік накопичень, їх прив'язку до конкретної особи та управління активами.

- Поки що експеримент проходитиме у віртуальній формі, - розповів начальник головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Олександр Другов. - Усе відбуватиметься лише на електронних носіях. Кожен учасник, а ним є чоловіки від 40 до 50 років та жінки - від 35 до 45 років, "сплачує" страхувальні внески до Накопичувального фонду. Вони акумулюються на рахунку Ощадбанку, з яким співпрацює Пенсійний фонд, і можуть тут залишитись на депозиті, проте відсоток на них буде більшим, ніж на звичайні вклади. Або ж їх спрямують у вигідний інвестиційний проект. Таким чином вони не знецінюватимуться. Від цього їх захистить також процес перестрахування. Спеціальні банкомати дозволять кожному з допомогою картки ознайомлюватись зі своїми нагромадженнями, що будуть додатком до визначених солідарних пенсій.

Партнери пенсійної служби - комісія з цінних паперів, банки, страхові фірми, інфестиційні фонди, працедавці - якраз і повинні внести в ході експерименту свої пропозиції. Вони ляжуть в основу інтегрованої системи адміністрування процесів оперативного обліку та контролю за сплатою внесків до солідарної і накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Її планується ввести в дію з 2008 року.

Новинка посилить персональну турботу людей про своє соціальне забезпечення, зазначив Олександр Другов. Вона дозволить вивести з тіні заробітну плату, а разом з тим знизить податковий тиск на працедавців. Якщо зараз останні сплачують 32 відсотки, а страхувальник 2 відсотки, то при накопичувальній системі ця пропорційність зазнає грунтовних змін, що сприятиме розвитку підприємництва. Важливий і економічний ефект - пенсійні накопичення стануть внутрішнім інвестиційним резервом. А це обіцяє мільярдні вливання у різні галузі народного господарства.