Архів новин за червень 2005 року

В Україні за межею бідності (263 гривні) знаходиться 13 млн громадян, тобто понад 28 відсотків населення, поінформував учасників сьогоднішніх парламентських слухань на тему: "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку" голова профільного комітету Верховної Ради Василь Хара, повідомляють кореспонденти Укрінформу.
Народний депутат відзначив, що найбільш потерпають від нестатків багатодітні сім"ї. Причому 20 відсотків з них мешкають у великих містах, а 35 відсотків - у селах. Найкраща ситуація в місті Києві, Донецькій і Полтавській областях, поінформував голова Комітету.
Василь Хара зупинився на історії створення фондів соціального страхування, питаннях реформування системи соціального забезпечення населення, проблемах, які існують у цій сфері, та шляхах їх вирішення. Важливим напрямком у реформуванні системи соціального забезпечення стало схвалення і введення в дію Основ законодавства України про загальнообов"язкове державне соціальне страхування. Як заявив Василь Хара, нова організація системи соціального захисту населення дозволила зробити перехід від бюджетного до страхового принципу фінансування окремих напрямів соціальних видатків, створити нові механізми управління коштами соціального страхування на основі паритетності представників від застрахованих осіб, роботодавців та держави.
Голова парламентського Комітету з питань пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко зупинився на впровадженні в державі нової системи пенсійного забезпечення, тобто загальнообов"язкового державного пенсійного страхування. Стурбованість народного депутата викликає відсутність в Україні медичного страхування населення. Його впровадження дозволило б збільшити обсяги фінансування медицини, поліпшити якість надання медичних послуг. Петро Цибенко також висловив думки щодо державної підтримки найбільш вразливих верств населення, зауваживши, що стурбованість викликає розпорошеність бюджетних коштів на виконання великої кількості державних соціальних програм. Народний депутат пропонує посилити правововий та соціальний захист бездомних громадян та осіб, звільнених із місць позбавлення волі. Він також висловив деякі зауваження щодо соціального захисту інвалідів, чорнобильців та інших категорій населення.

За чотири місяці поточного року дефіциту бюджету в Україні немає. На середину травня є операційний дефіцит, пов'язаний з великою кількістю святкових днів, зазначив сьогодні міністр фінансів Віктор Пинзеник під час "круглого столу" на тему: "Поліпшення бізнес-середовища в Україні: уроки центральноєвропейських реформ", який відбувся в Міжнародному центрі перспективних досліджень.
Віктор Пинзеник зазначив, що в перші місяці проводилася робота з усунення розбалансування в бюджеті і досягнення фінансової стабілізації. Дефіцит бюджету знижено з 10% до 1,7%. Уряд отримав у спадок ситуацію, коли Пенсійний фонд не здатний здійснити виплати, а в бюджеті кошти на це не передбачені. Обсяг пенсійних виплат становив 19% ВВП при нормі 10-11%. У новому бюджеті це співвідношення пощастило знизити до 16%. Відношення обсягу пенсійних виплат до фонду оплати праці знижено з 60% до 48% - шляхом збільшення заробітної плати. Міністр фінансів наголосив, що нарахування на фонд оплати праці нині завелике і це не дозволяє вивести значну частину економіки з "тіні", тож цю проблему слід швидше розв'язувати. Уряду вдалося вирівняти податкове поле скасуванням необгрунтованих податкових пільг та усуненням звільнення від непрямих податків при імпорті. Передбачається змінити принципи фінансування соціальних секторів, але за один рік таку роботу провести неможливо. Є певні результати у боротьбі з корупцією. Вирішуючи серйозні фінансові проблеми, уряд ще не дійшов до спрощення регуляторної системи у бізнесі. Тут зроблені лише перші кроки. Найближчим часом формуватиметься концептуальна частина Держбюджету-2006 і одночасно визначатимуться параметри на наступні 4 роки. При цьому враховуватимуться і питання поліпшення бізнес-середовища. Віктор Пинзеник зазначив, що значні соціальні виплати у квітні не призвели до збільшення інфляції, вона навіть зменшилася. Це свідчить, що уряд разом з Національним банком може управляти інфляцією. Нині в Україні якісно нова ситуація: з'явився політичний запит щодо змін як від Президента, так і від суспільства, підкреслив Віктор Пинзеник.

Відкритість і прозорість своєї діяльності продемонструвало в День відкритих дверей Міністерство праці та соціальної політики України. Журналісти ознайомилися з роботою міністерства, поспілкуватися з працівниками та отримати відповіді на запитання "з перших рук". Кореспондент Укрінформу скористалася такою нагодою і попросила відповісти на декілька запитань заступника міністра праці Олену Гарячу, яка, до речі, брала активну участь у розроблені пенсійної реформи. Як зазначила заступник міністра, з 1 січня поточного року у кожного пенсіонера індивідуальна трудова пенсія, яка складається з страхового стажу і заробітку. Тобто кожен отримує стільки, скільки заробив: зрівнялівка залишилася у минулому. Жінка, яка пропрацювала 20 років і чоловік - 25 років отримують мінімальну пенсію у розмірі 332 гривні і доплату за кожний "зайвий" рік. Вона становить 1 відсоток від пенсії отримувача, але не більше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 2005 рік для осіб, які втратили працездатність (332 гривні). Багато питань виникає у літніх жінок, які перейшли на пенсії померлих чоловіків - учасників війни, інвалідів. Сьогодні ці пенсії вже менші, ніж мінімальні трудові. На думку Олени Гарячої, таким жінкам, які мають 20 і більше років трудового стажу, варто отримувати свою пенсію.
Олена Гаряча виконує функції голови правління Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності на громадських засадах, тому було цікаво дізнатися про плани щодо літнього оздоровлення і дітей, і дорослих. "Ми взяли зобов"язання здійснювати превентивні заходи, тобто ті заходи, які дають можливість оздоровити людей і виходити на більш низький рівень захворюваності. І ми цього принципу дотримуємось. Ми розширюємо оздоровлення дітей, і кошти нашого Фонду соціального страхування (ним керують на тристоронній основі уряд, роботодавці і профспілки) є основним джерелом для фінансування цих програм", - наголосила Олена Гаряча. Вона розповіла про проведення експериментів в окремих регіонах, щоб якомога більше залучити до оздоровлення дітей працівників бюджетної сфери. Жодної копійки з цієї статті не буде знято і до того ж здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств та безплатне забезпечення громадян путівками до реабілітаційних відділень санаторіїв. Фонд бере активну участь у процесі оздоровлення працюючих і розраховує на таку ж участь роботодавців, зокрема у фінансуванні оздоровлення своїх працівників. Але повертаючись до питання санаторно-курортного лікування, наголосила заступник міністра праці, хочу відзначити непрозорість механізму розподілу путівок, через що в санаторії постійно їздили одні й ті самі люди - керівники, заступники, головні бухгалтери підприємств. З такою практикою треба кінчати, а соціально незахищені категорії населення отримуватимуть путівки в тому ж порядку, як і донині.
Як вважає Олена Гаряча, треба раціонально використовувати кожну трудову копійку, кошти Фонду спрямовувати не на євроремонти і купівлю іномарок, а на потреби застрахованих осіб. Чому ми не говоримо про те, що у нас є підприємства, які мають прибутки, які підписали колективну угоду і можуть використовувати кошти на часткове фінансування санаторно-курортного оздоровлення? Ми повинні говорити про це, і профспілки теж не повинні стояти осторонь таких важливих питань, адже ми сплачуємо внески до наших профспілкових органів, наголосила Олена Гаряча. Тому якщо ми візьмемося дружно за вирішення цієї проблеми, то матимемо рівень оздоровлення не нижчий, ніж торік, зазначила вона. Але є ще один аспект цієї проблеми. Путівки Фонд купує у ЗАТ "Урпрофоздоровниця". "Там є кошти Фонду, наші дивіденти на ті кошти, наші акції, тож давайте поставимо питання, щоб ця організація, якій ми даємо прибуток, на постійній основі давала нам можливість придбати путівки за меншу ціну. Якщо в літній період ці оздоровниці можуть продавати фізичним особам путівки по вищій ціні, то за рахунок цього треба зробити для застрахованих осіб, для Фонду соціального страхування їхню вартість нижчою. Ми розраховуємо на участь профспілок у вирішенні цих питань", - наголосила Олена Гаряча. Хочеться вірити, що такі Дні відкритих дверей отримають "постійну прописку" у Мінпраці і можна буде спокійно поспілкуватися і з іншими керівниками. Хоча, як справедливо зазначили в прес-службі міністерства, ще жодному журналістові, який звертався по допомогу, тут не було відмовлено.