Архів новин за липень 2007 року

Наша пенсійна реформа, хоч інколи й пробуксовує, все ж - рухається вперед. Нині функціонує два рівні забезпечення людей на старості років: солідарний, коли пенсії літнім людям сплачуються за рахунок внесків працюючих громадян, і добровільний - за рахунок власних коштів, довірених недержавним пенсійним фондам. А незабаром має запрацювати й наступний рівень пенсійної реформи - накопичувальний. За словами міністра праці та соціальної політики Михайла Папієва, це може статися навіть раніше 1 січня 2009 року, як планувалося донедавна: "Якщо Бог верне нашим політикам розум, то я переконаний , що нам вдасть запровадити і єдиний соціальний внесок, і обов'язкову накопичувальну систему з 1 липня 2008, а громадяни держави будуть нам тільки вдячні".

Хоч як би не критикували нині опоненти коаліційний уряд, динаміка зростання пенсій все ж очевидна. Перехід від пенсійного забезпечення до пенсійного страхування був одним із позитивних кроків української влади. Як зазначив Михайло Папієв на останньому засіданні Координаційного центру з питань здійснення пенсійної реформи, що днями відбулося в Мінпраці, запровадження пенсійної реформи дозволило уряду значно збільшити пенсії. На 1 липня 2007 року середній розмір виплат становив 550,45 грн, або збільшився за рік в 1,2 рази, а в порівнянні з липнем 2003 року, коли ухвалювалися закони про пенсійну реформу, - в 3,8 рази. Очікується, що до кінця поточного року середній розмір пенсії сягне 588 грн і становитиме 50% від середньої заробітної плати. Після запровадження всіх трьох рівнів і переходу до сучасної моделі пенсійного забезпечення коефіцієнт заміщення, а це співвідношення середньої пенсії до середньої заробітної плати, буде ще більшим.

Іншою новацією, на якій наголошувалося під час засідання, стане можливість скористатися автономним доступом застрахованої особи до її інформації в персоніфікованій базі даних через, так звані, інформаційні кіоски. Протягом останнього часу Пенсійний фонд України придбав 80 спеціальних апаратів, які вже встановлені в багатьох управліннях ПФ, зокрема, в Криму, обласних центрах та великих районах. А незабаром, за словами Михайла Папієва, ця послуга стане доступною для кожного з нас.

"Ми плануємо з наступного року, щоб кожен громадянин України мав змогу за своєю карткою соціального страхування прийти в інформаційний кіоск, якими буде забезпечена вся територія України, і перевірити, скільки внесків на персоніфікований рахунок перерахував за нього його роботодавець. Це стане ще одним стимулом для боротьби із зарплатами в "конвертах", - наголосив міністр праці.

Поступово набирає темпів система недержавного пенсійного забезпечення, про що свідчить збільшення у 2,2 раза кількості учасників НПФ. Нині таких осіб нараховується 193 тисячі, а на їхніх пенсійних рахунках вже накопичено 137 млн грн. За рік ця сума збільшилася втричі. В 2007 році видатки Пенсійного фонду України становлять 95,6 млрд грн, що на 36% перевищує торішній показник.

Сприяла цьому також і загалом стабільна ситуація в економіці, зокрема, суттєве підвищення заробітної плати в Україні. Якщо на нинішній рік фонд заробітної плати планувався в розмірі 191 млрд грн, то зараз він сягає 207 млрд грн. Ці показники могли б бути ще кращими, якби не задавнена заборгованість українських підприємств перед своїми працівниками та небажання багатьох представників бізнесу виходити з "тіні".

За словами заступника міністра економіки Сергія Челнокова, який озвучив на засіданні Координаційного центру розроблені Мінекономіки рекомендації щодо забезпечення передумов для створення другого рівня пенсійного страхування, пенсійна реформа, без сумніву, це не тільки реформа соціальна, але й, насамперед, економічна: "Вона є вагомим чинником соціальної та економічної стабільності в країні. І не лише тому, що має підвищити рівень життя пенсіонерів, але й тому, що сприятиме зміцненню потенціалу економічного зростання держави". Очікується, що обсяги надходжень накопичувального фонду за рік можуть становити понад 2 млрд грн, виходячи зі ставки 2% , що майже в 15 разів більше накопичених коштів усіма НПФ. А вже в 2015 році, коли ставка зросте до 7%, такі обсяги надходжень можуть сягати 26 млрд грн.

Крім того, на засіданні Координаційного центру йшлося про необхідність поліпшення вітчизняного законодавства, зокрема, про законопроекти "Про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо загальнообов'язкового державного пенсійного страхування), "Про обов'язкову професійну пенсійну систему", "Про внесення змін до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Всі ці документи спрямовані на вдосконалення і забезпечення ефективнішої діяльності системи пенсійного забезпечення. Скажімо, проект Закону "Про обов'язкову професійну пенсійну систему" передбачає здійснення пенсійного забезпечення окремої категорії працівників, зайнятих на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, через недержавні пенсійні фонди.

- Нині ми визначаємо головні завдання на 2008 рік, - зазначив Михайло Папієв. - Серед них - зміни до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які мають остаточно ліквідувати злощасну зрівнялівку і зробити більш справедливими виплати для людей з великим трудовим стажем. Такі новації запровадять диференційований підхід при визначенні середньої величини оцінки одного року і адекватно позначаться на розмірі пенсії в разі сплати внесків більш тривалий період.

Основним питанням чергового засідання Координаційного центру з питань здійснення пенсійної реформи стало обговорення законопроектів, які дадуть змогу значно підвищити ефективність діяльності пенсійної системи України.

Звертаючись до учасників засідання, голова Координаційного центру, Міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв насамперед наголосив, що одним із пріоритетних напрямів діяльності Уряду є питання пенсійного забезпечення: „Ще в 2004 році започатковано впровадження двох з трьох рівнів нової пенсійної системи – солідарної та добровільної системи пенсійних заощаджень. Це, а також запровадження Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ряд інших заходів дало змогу зробити значний поступ у пенсійному забезпеченні громадян України. Однак, проблеми у цій сфері таки існують. Отож, Міністерством у співпраці з іншими зацікавленими міністерствами та відомствами, представниками роботодавців та профспілкових організацій напрацьовуються нові законодавчі акти, які дадуть змогу ці проблеми вирішити”.

Саме цим законодавчим ініціативам на засіданні була приділена особлива увага. Зокрема, йшлося про законопроекти „Про запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування”, „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо загальнообов’язкового державного пенсійного страхування), „Про обов’язкову професійну пенсійну систему”, „Про внесення змін до Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”. Всі ці документи спрямовані на удосконалення і забезпечення більш ефективної діяльності системи пенсійного забезпечення, досягнення соціальної справедливості. Скажімо, проект закону „Про обов’язкову професійну пенсійну систему”, передбачає здійснення пенсійного забезпечення окремої категорії працівників, зайнятих на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, через недержавні пенсійні фонди.

Учасники засідання мали змогу ознайомитись з Рекомендаціями щодо забезпечення економічних та інституціональних передумов для створення накопичувальної системи, які розробило Міністерство економіки. За результатами обговорення запропоновано створити міжвідомчу робочу групу по опрацюванню заходів щодо запровадження накопичувальної системи на період з 2008 по 2012 рік. Учасники засідання отримали і своєрідну практичну допомогу - статистичний збірник про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення, який стане в нагоді і при розробці законодавчих актів, і для інформування населення про стан справ у системі пенсійного забезпечення. До речі, щодо інформування, то як наголошувалось під час засідання, вже сьогодні громадяни мають можливість скористатись автономним доступом застрахованої особи до її інформації в персоніфікованій базі даних через інформаційний кіоск.

Що краще: бути забезпеченим і незалежним у старості, чи покладатись виключно на соціальні виплати? Це віднедавна можуть вирішувати самі українці. В рамках пенсійного реформування у державі вже декілька років діє система добровільного накопичення. Паралельно із загальнообов`язковим страхуванням під заслужений відпочинок вона передбачає власне нагромадження коштів на рахунках приватних пенсійних фондів. Про результати трирічної присутності цих формувань на ринку фінансових послуг на черговому засіданні регіонального прес-центру УКРІНФОРМУ розповіли журналістам представники головних управлінь Пенсійного фонду України у Львівській області, праці та соціального захисту населення облдержадміністрації і НПФ.

На фоні столиці та промислових областей, де додаткові нагромадження до пенсій здійснюють здебільшого підприємства і профспілкові осередки, Львівщина у новій справі повільно набирає обертів. Тут працює лише чотири з 67 українських НПФ. Проте за солідністю вони можуть посперечатися з колегами. Зокрема, серед засновників одного з них - "VABGROUP" - міжнародний фінансовий холдинг ТВІН financial services group BV, котрий використовує унікальні для українського ринку методики і технології та застосовує більше як десятирічний досвід в галузі недержавного пенсійного накопичення, набутий у співпраці із аналогічними формуваннями у Болгарії, Румунії, Хорватії, Сербії та Грузії. Завдяки ефективній стратегії "VABGROUP" уже посідає лідерську позицію на Львівщині, зробивши процес обслуговування клієнтів більш прозорим, швидким та якісним. Чималі напрацювання у цій сфері має і "Росан-Капітал", котрий одним із перших на вітчизняному ринку долучився до потрібної справи.

Проте навіть найавторитетніші гравці відзначають одну з головних перепон для динамічного розвитку: недовіру українців до благої мети приватних фондів. Неодноразово обдурені структурами-одноденками та фінансовими пірамідами, співвітчизники не поспішають розлучатися з кровними, охочіше вкладаючи їх у нерухомість та валюту. Подолати цей стереотип НПФ намагаються не лише рекламними роликами та розширенням інформаційних засобів, але й додатковими гарантіями і послугами. В цьому напрямку вони заручилися підтримкою держави, котра взяла на себе жорсткий контроль і патронат та надає суттєві пільги платникам до фондів. Зокрема, для фізичних осіб сума добровільних пенсійних внесків не включається в оподаткований сукупний дохід, не здійснюються відрахування також з інвестиційних прибутків від операцій з цінними паперами.

Як підкреслила начальник департаменту управління активами НПФ "Росан-Капітал" Катерина Кохана, особливо виграють від участі в добровільних накопиченнях на старість українські заробітчани. Спектр цих можливостей для них необмежений ні часовими, ні територіальними рамками. Внески можуть здійснюватись і через іноземні банки, і членами сімей, що мешкають в Україні, бути регулярними і разовими. При цьому гарантії фінансової підтримки загальні.

Щоб донести до своїх потенційних партнерів усі ці переваги, працівники львівських недержавних пенсійних фондів давно вийшли за стіни своїх офісів. Вони часто бувають на підприємствах, сільських сходах, в учбових закладах. Два райони області - Сокальський та Жовківський - стали базовими для відпрацювання цільових інформаційних технологій. В п`яти - уже відкрито "гарячі" кіоски, де громадяни можуть отримати відповіді на всі питання, зв`язані з додатковим забезпеченням у старості.

Завдяки такій масованій просвітницькій роботі львівський ринок НПФ зазнав змін на краще. Зараз в області у накопиченнях на старість беруть участь близько 3 тисяч фізичних осіб, укладено понад 48 тисяч контрактів з роботодавцями. Особливо ж обнадійливу тенденцію підмітила заступник начальника головного управління праці та соціальнгого захисту населення Львівської облдержадміністрації Оксана Яковець - можливістю започаткування добровільних пенсійних накопичень не лише для себе, але й для малолітніх дітей почали цікавитись молоді батьки.

Питання погашення заборгованості з заробітної плати, заборгованості з платежів до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування перебуває під особливою увагою як Мінпраці, так і уряду в цілому. На цьому наголосив міністр праці та соціальної політики України Михайло Папієв під час селекторної наради, повдіомляє кореспондент УКРІНФОРМу.

Міністр, зокрема, зауважив, що питання погашення заборгованості з зарплати та пенсії - це "питання персональної відповідальності керівників місцевих органів влади перед громадянами". М. Папієв зазначив, що за час дії Кабінету Міністрів Віктора Януковича загальний рівень заборгованості з виплати заробітної плати зменшився на 260 млн грн (на 24%). За даними Держкомстату, повідомив він, станом на 1 червня поточного року сума заборгованості становила близько 830 млн грн. Проте за період з січня по травень борги зросли у 16 регіонах. Зокрема, найвищі темпи зростання боргів працівникам підприємств, установ та організацій спостерігаються в Закарпатській, Херсонській, Сумській, Харківській, Чернівецькій та Волинській областях, містах Києві та Севастополі.

М. Папієв також повідомив, що надходження до Пенсійного фонду України, порівняно з першим півріччям минулого року, зросли на 8,8 млрд грн (на 35%). За період з 1 січня по 1 червня поліпшилася платіжна дисципліна та забезпечено надходження нарахованих страхових внесків від фонду оплати праці в розмірі 99,7% (проти 99,2% за відповідний період минулого року). Проте у двох областях - Луганській та Полтавській - значно збільшився борг економічно-активних підприємств (на 12 та 14% відповідно). За словами міністра,за 5 місяців поточного року найвищі темпи зростання заборгованості зареєстровані на підприємствах, підпорядкованих Міністерству вугільної промисловості та Фонду державного майна України - з початку року їх борги зросли на 21 та 107% відповідно.

Крім того, відзначив міністр, заборгованість зі сплати страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім Пенсійного фонду, на сьогодні становить понад 800 млн грн. У тому числі у зв'язку з невиплатою заробітної плати - понад 293 млн грн.

Міністр зазначив, що такі процеси дискредитують проголошену урядом політику, спрямовану на досягнення соціальної спрямованості у суспільстві та акцентування уваги на політиці соціальних пріоритетів. "До цієї проблеми потрібно підійти з усією строгістю та притягти всіх винних до суворої відповідальності", - наголосив М. Папієв. На йогo переконання, невтішні статистичні дані є прямим свідченням відвертого саботажу виконання рішень влади чиновниками на місцях.

Михайло Папієв закликав місцевих чиновників своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітні плати та пенсії, а також доручив Державній інспекції праці перевірити розміри зарплат, виплачених у червні, у звязку з запровадженням другого етапу Єдиної тарифної сітки. "Заробітна плата, отримана працівниками в червні, в середньому має бути на 18% вища за травневу", - підсумував міністр.