Архів новин за січень 2008 року

У одному з недавніх коментарів керівник Міністерства праці та соціальної політики Людмила Денісова сказала УКРІНФОРМу, що гарантією національної безпеки держави є не наявність армії, а відсутність бідних людей. За її словами, соціальна політика у нас формувалася за залишковим принципом. Тобто, ділили те, що було.

А що ми мали насправді - відомо всім. Багаті - багатіли, бідні ж - зводили кінці з кінцями, сподіваючись на кращі часи. Невирішеною залишилася ця проблема й понині.

Які ж заходи планує здійснювати в соціальній політиці уряд Юлії Тимошенко? Про це і не тільки - в ексклюзивному інтерв`ю нещодавно призначеного міністра праці Людмили Денісової кореспондентові УКРІНФОРМу.

- Пані Людмило, проект програми "Український прорив: для людей, а не політиків" днями був схвалений Кабінетом Міністрів і переданий до парламенту. Що є визначальним у цьому документі для Вашого міністерства?

- Найголовніше - здійснити реальний соціальний захист наших громадян. Однак це завдання не можна втиснути в рамки одного галузевого міністерства. Справді, донедавна соціальний захист нерідко штучно зводився лише до питань пільг та виплат допомоги малозабезпеченим, пенсіонерам, інвалідам. А хіба не є складовими соціальної політики держави подолання демографічної кризи, захист від інфляційних чи екологічних ризиків, створення безпечних умов життя та праці людей? Не менш важливе й таке стратегічне завдання, як ліквідація бідності, а отже - збільшення середнього рівня доходів громадян.

Програма уряду Юлії Тимошенко розрахована на 5 років. Однак, напевно, людину найперше цікавить, на що конкретно їй сподіватися найближчим часом. У нас же традиційно різні галузеві програми приймалися на багато років вперед. Уряди змінювалися, і про якусь спадкоємність рішень говорити було важко.

Хочу окремо зупинитися на такому стратегічному завданні, поставленому перед низкою міністерств, зокрема й Мінпраці, як першочергове подолання демографічної проблеми. Йдеться не просто про підвищення народжуваності чи зміцнення здоров'я громадян лише в контексті медицини. Всебічна підтримка молоді та родини є також складовою вирішення демографічних завдань. Бізнесменів, які самі себе забезпечують, серед молодих людей у нас небагато. Молодь повинна бути впевнена, що на етапі створення сім`ї держава її підтримає, зокрема, гарантуватиме перше робоче місце. Але спочатку це місце потрібно створити. Слід повернутися до держзамовлень на підготовку фахівців, які повинні виходити із потреб галузей та регіонів, і запровадити стимули, що підштовхували б молодих людей одержувати вкрай потрібні для економіки спеціальності.

- У програмі уряду задеклароване щорічне створення мільйона робочих місць. До речі, цю "планку" ми тримаємо вже кілька років поспіль, проте ситуація із зайнятістю неоднозначна.

- Рапорти про створення мільйона робочих місць - вигадка, яку було розтиражовано минулим керівництвом уряду. Ми проаналізували, скільки їх було створено торік насправді. На фоні того, що в системі центрів зайнятості працює майже 16 тисяч чоловік, - аж ... 1058 робочих місць. Все інше - звітність на папері. Людина тут звільнилася, там влаштувалася знову, а робоче місце начебто створювалося нове.

Ми зараз докорінно змінюватимемо політику у цій сфері і розвернемо потік коштів від чиновника до громадянина. Тому що центри зайнятості живуть безбідно, будують величезні приміщення, а шлях безробітних до наявних вакансій є надто довгим. У мене є конкретні факти, які надали Рахункова палата, КРУ, прокуратура. Наприклад, у селі, де живе 30 громадян, навчали 19 перукарів. Але ж це гроші підприємств, наші гроші! Із 5 млрд грн бюджету фонду - 20% використовувалося на власне утримання. Треба ліквідувати корупцію, і тоді у нас не буде паразитування на фонді зайнятості. Як з`ясувалося, навіть існували фірми, які допомагали працюючій людині одержувати ... допомогу з безробіття. Нині відносно осіб, які сприяли такому "бізнесу", вже заведені кримінальні справи.

- Обіцяючи чималі виплати на народження дітей, чи не боїтеся зловживання й дитячими коштами?

- Ні. Буде запроваджений жорсткий контроль на всіх етапах. Ми зараз спільно з Міністерством у справах сім`ї, молоді та спорту і МВС розробляємо порядок. Якщо батьки позбавляються прав, а діти потрапляють в інтернат, то гроші мають "ходити" за дитиною і зараховуватися на її банківський рахунок.

У попередні роки одноразова допомога при народженні надавалася незалежно від кількості дітей у родині, а зараз відбудеться диференціація. На першу дитину держава платитиме 12 240 грн (4800 - відразу й 620 - впродовж року щомісячно), на другу - 25 тисяч (4840 і 840 протягом двох років) і на третього та наступних малюків - 50 тисяч (5 тис. відразу й 1250 грн протягом трьох років). Ці кошти вже закладені в бюджеті. Зараз Мінпраці уточнює порядок виплат, оскільки слід передбачити всі нюанси, скажімо, народження двійні чи трійні, або як родина повинна одержувати виплати у випадку розлучення.

- Наскільки дієво підтримуватиме держава малозабезпечені родини? Соціологи свідчать, що бідність у сім`ї напряму залежить від кількості у ній дітей.

- Виплата малозабезпеченим родинам пройде у три етапи і розраховуватиметься із прожиткового мінімуму для дитини, а не для отримувача. Цього року допомога становитиме 50%, в 2009 - 75%, а ще через рік - 100% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Тобто, є стратегічна мета й існують етапи її досягнення. Більше того, ми підтримуємо багатодітних матерів. Їхнє пенсійне забезпечення цього року вперше прирівняне до пенсії Героїв України. Одним із пріоритетів уряду стане розвиток інституту усиновлення й мережі дитячих будинків сімейного типу. Держава з нинішнього року платитиме за таких батьків страхові внески до Пенсійного фонду. Тобто, виховання для усиновителів вважатиметься роботою, яка зараховуватиметься в страховий стаж при призначенні пенсії.

Крім того, незабаром Мінпраці разом із МОЗ розробить спільну програму, якою візьме під особливу опіку майбутню матір з перших тижнів вагітності. Таким чином ми вирішимо дві проблеми - подбаємо про здоров`я жінки та сприятимемо народженню здорового громадянина держави. Уряд гарантуватиме майбутнім мамам матеріальну підтримку. Адже перш ніж отримати дитячі гроші, жінка повинна своє немовля виносити. Та й не секрет, що допомога з вагітності й пологів сьогодні незначна.

Друга проблема - здоров'я нації. Середня тривалість життя жінок в Україні - 73 роки, а чоловіків - ледь більше 62 років. Значить, треба створювати такі умови, щоб чоловіки, третина яких помирає в працездатному віці, жили довше. Нині існує перекіс у роботі фондів соцстраху. Всі вони виконують функції каси: стався випадок - виплачують відшкодування, регрес чи лікарняні. А бюджети фондів повинні на перше місце поставити профілактику травматизму, створення безпечних умов праці і вже потім страхувати нещасний випадок.

- Яка перспектива запровадження загальнообов'язкового медичного страхування? Законопроектів з цього приводу у парламенті не бракує, попередні концепції Мінпраці та МОЗ суттєво відрізнялися, а хворі продовжують потерпати від неякісної допомоги в поліклініках та лікарнях.

- Я є одним зі співавторів закону про загальнодержавне медичне страхування. Сьогодні є концепція Мінпраці та концепція Міністерства охорони здоров"я. Але позиція міністерств повинна виходити з інтересів людини. Кожен громадянин має бути застрахованим: працівник - роботодавцем, пенсіонер - Пенсійним фондом, а бюджетник чи студент - державою.

- Це має бути окремий фонд?

- Ні, він має стати складовою нині діючого фонду соціального страхування. Жодних нових фондів створювати не потрібно. Слід реформувати те, що вже маємо, проте найперше необхідно ухвалити Закон України "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Цей документ запровадить перерозподіл єдиного соціального внеску між роботодавцями та найманими працівниками. Поступово знижуватиметься навантаження на фонд оплати праці, зменшиться кількість фондів, відпаде необхідність витрачання коштів на виплати нестрахового характеру.

- На які зміни слід очікувати у політиці оплати праці?

- Питання підвищення заробітних плат ми розглядаємо в комплексі. Адже це й резерв для підвищення пенсій. На нинішній рік держбюджет передбачає п'ять етапів підвищення мінімальної заробітної плати. Тобто, чотири рази переглядатиметься сам мінімум, а з 1 листопада 2008 року вводиться єдина тарифна сітка у повному обсязі.

Якщо ми говоримо про бюджетну сферу, то заробітна плата в середньому збільшиться на 50% , зокрема, для вчителів і лікарів на 44 - 45%, бібліотекарів у сільській місцевості на 65%. Також у середньому до 2 тисяч гривень буде збільшена зарплата в промисловості. Це істотне зростання. Мінімальна заробітна плата за цей рік виросте на 37%.

- Тим часом, Україна все ніяк не позбавиться від хронічної заборгованості із заробітних плат, яка коливається в межах 750 млн грн.

- Справді, з цим явищем ми боремося не один рік. Як правило, воно стосується приватних підприємств у найбільш промислових регіонах. Сподіваюся, що політична заангажованість до боржників назавжди відійде в минуле і нарешті будуть вжиті найсуворіші заходи - аж до кримінальної відповідальності. Держава стоятиме на сторожі інтересів не олігархів, а громадян.

- У чому причини пробуксовування пенсійної реформи?

- Її активізація також пов'язана з пошуком шляхів вирішення демографічної кризи. Тому не менш важливо подбати про продовження життя тих людей, які вже не працюють. Їхні пенсії постійно збільшуватимуться. Щоб пенсіонери могли нормально харчуватися, оздоровлюватися й лікуватися.

Реформування системи пенсійного забезпечення відбуватиметься кількома шляхами. Слід ліквідувати спеціальні пенсії та уніфікувати принципи нарахування трудових пенсій. З цією метою уряд забезпечить розробку пенсійного закону, яким встановлюватимуться єдині правила призначення та перерахунку пенсій. Будуть ліквідовані пільгові пенсії народним депутатам України і членам уряду. Для подолання пенсійної зрівнялівки ми вже зараз збільшили вартість одного року трудового стажу та базовий розмір зарплати по країні за 2002 - 2005 роки. Не маємо права відкладати далі 2009 року й запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Ні другий, ні третій рівень не можуть запрацювати на повну силу, поки не будуть внесені відповідні зміни у чинне законодавство. Нині один закон суперечить іншому. Насправді процес створення недержавних пенсійних фондів йде мляво, а людей, які відкладають на свою майбутню пенсію, дуже мало - навіть менше відсотка населення. Твердження про те, що наше законодавство є одним з кращих у Європі, - міф. Сьогодні його треба допрацьовувати.

Але найголовніше - потрібно відродити віру людей у державу. Громадяни не повинні сумніватися в тому, що їхні гроші, сплачені недержавним пенсійним фондам чи страховим компаніям, нікуди не зникнуть. Вони навіть збільшаться, оскільки будуть інвестуватися у вітчизняну економіку.

Уряд Тимошенко прийшов до влади не на один день. Ми виконаємо свої обіцянки, як це робимо вже зараз з виплатами "заморожених" вкладів, дитячими грішми та підвищеними пенсіями. Особлива увага буде приділена зміцненню гривні та зменшенню темпів інфляційних процесів. Це стане прерогативою спільних дій уряду, парламенту й Президента.

- У суспільстві не вщухають суперечки щодо підвищення пенсійного віку. Адже, за прогнозами, в недалекому майбутньому одному працюючому доведеться утримувати одного пенсіонера.

- Пенсійний вік підвищуватися не буде. Уряд Тимошенко не має наміру вдаватися до таких заходів. Тому що спочатку треба подбати про здоров`я громадян та збільшити тривалість їхнього життя. А для підвищення доходів Пенсійного фонду використовуватимемо інші резерви - боротьбу з конвертами, вихід бізнесу з тіні, позбавлення пільг тих, хто не належить до малозабезпечених. Соціальна політика нашого уряду буде чесною.

Проблема пенсійної реформи набула статусу національної. Про це заявила міністр праці та соціальної політики України Людмила Денисова під час наради, що відбулася у Пенсійному фонді України, повідомили кореспонденту УКРІНФОРМу в прес-службі Мінпраці. Міністр наголосила, що головним завданням очолюваного нею відомства на найближчу перспективу має стати проведення повноцінної пенсійної реформи.

За словами Людмили Денисової, норми Закону про Державний бюджет 2008 року дозволили зробити значний крок у пенсійному забезпеченні наших громадян. Однак на сьогодні не доводиться говорити про повномасштабну, якісну пенсійну реформу.

- Йдеться про долю, добробут і безпеку третини населення України, - сказала міністр. - Адже не може себе почувати в безпеці країна, в якій є бідні люди, в якій держава не сповна забезпечує для своїх громадян соціальний захист. Отож проблема пенсійної реформи набула статусу національної. Що таке національний рівень проблеми? У першу чергу це означає - все суспільство зацікавлене в тому, аби впровадити в життя те, про що багато років далі розмов практично не йшлося. Щоб цей пригальмований процес таки запрацював, потрібна злагоджена діяльність державних і громадських структур на всіх рівнях.

Людмила Денисова переконана, що сьогодні система Мінпраці та Пенсійного фонду України мають великий аванс довіри від Президента та Прем'єр-міністра: "Організація проведення виплат різниці у пенсіях та інших соціальних виплатах, по суті, стане екзаменом на готовність до повномасштабної пенсійної реформи". Цю реформу, на думку міністра, "можна буде вважати завершеною тільки тоді, коли кожен пенсіонер, якому держава вже давно заборгувала, буде задоволений нашою з вами роботою, отримає таку пенсію, яка повною мірою відповідатиме відпрацьованим рокам, реальним трудовим затратам".

Міністр також підкреслила, що поряд з розвитком загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, Мінпраці активно підтримуватиме створення накопичувальної системи (адже це є однією із складових пенсійної реформи), розвиток недержавного пенсійного забезпечення, формування сприятливих умов для інвестиційних програм, які включатимуть і соціальний аспект, та соціально-відповідального бізнесу. "Тільки за таких умов ми забезпечимо нашому старшому поколінню гідну старість, а значить, і добробут в країні загалом", - сказала міністр.

До програми діяльності уряду має бути включено положення про розвиток недержавного пенсійного забезпечення, а також приведення у відповідність до чинного законодавства змін державного пенсійного забезпечення діяльності банків та інвестиційних фондів. З такою пропозицією звернулася під час обговорення програми діяльності уряду міністр праці та соціальної політики України Людмила Денисова. "Треба включити розвиток недержавного пенсійного забезпечення, бо ми не можемо весь час говорити лише про солідарну систему", - підкреслила вона.

Міністерство праці попросило включити до програми діяльності уряду положення про повне забезпечення реабілітації та протезування інвалідів. "Ресурс для цього є", - наголосила міністр.

У цілому Міністерство праці позитивно оцінило винесений для обговорення проект. Про схвалення проекту програми діяльності уряду заявив і міністр економіки України Богдан Данилишин.

При цьому, за словами Богдана Данилишина, з позиції забезпечення макроекономічної стабільності проект програми став документом, який "уперше дозволить започаткувати ряд структурних реформ". На його переконання, завдяки реалізації програми вдасться усунути диспропорцію у вітчизняній економіці та завершити перетворення в ключових галузях економіки.

Відзначив міністр економіки і розділ програми "Забезпечення конкурентоспроможності національної економіки". "Ми вже 10 років говоримо про інноваційне спрямування, але саме зараз започатковуємо серйозну роботу".

За словами Богдана Данилишина, в проекті програми закладається консенсус взаємодії держави і бізнесу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року головою правління Пенсійного фонду України призначено Олексія Зарудного, повідомляє УКРІНФОРМ із посиланням на офіційний веб-сайт ПФУ.

О.Зарудний народився 7 листопада 1970 р. в Москві, має вищу юридичну освіту. Загальний стаж роботи майже 20 років, із них на державній службі - 16 років.

У Пенсійному фонді України працював з 1991 р. по 1994 р. та з 1996 р. по 2006 р. Пройшов шлях професійного вдосконалення від спеціаліста 1 категорії юридичного відділу до начальника юридичного управління і заступника голови правління Фонду. Є співавтором публікацій з питань реформування державного пенсійного страхування та функціонування ПФУ, навчальних посібників та підручників.

У 2007 р. обраний народним депутатом України (за списком Блоку Юлії Тимошенко).