Архів новин за лютий 2007 року

Прем'єр-міністр України Віктор Янукович, виступаючи сьогодні на розширеному засіданні колегії Міністерства праці та соціальної політики, заявив, що для ефективного проведення пенсійної реформи необхідно, зокрема, соціально відповідально врегулювати розміри пенсій в Україні. При цьому нижня межа пенсій не повинна бути нижчою від прожиткового мінімуму, повідомляє кореспондент УкрінформУ.

Віктор Янукович також підкреслив, що для успішного реформування пенсійної системи потрібне постійне зростання заробітної плати. "Нам вдасться вдало реформувати пенсійну систему при єдиній умові - значному зростанні заробітної плати",- наголосив Прем'єр-міністр. Він також підкреслив: "Тільки тоді, коли заробітна плата щорічно зростатиме на 25 відсотків, ми зможемо забезпечити пенсійну реформу".

З 1 січня поточного року майже в 4 рази збільшено підвищення до пенсії понад 2,5 млн учасників війни. Таким чином урядом забезпечено в повній мірі реалізацію закону щодо встановлення підвищень до пенсії ветеранам війни, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. На цьому сьогодні наголосив міністр праці та соціальної політики України Михайло Папієв в доповіді на Дні уряду у Верховній Раді, в ході якого розглядалося питання "Про стан виконання законодавства України щодо соціального, правового і морального захисту ветеранів війни", повідомляє кореспондент УкрінформУ.

За словами Михайла Папієва, в Україні на сьогодні проживає 2,9 млн ветеранів війни, з них 268 тис. інвалідів війни, 375 тис. учасників бойових дій. Як зазначив міністр праці та соціальної політики, протягом 2006 року вдалося суттєво збільшити розміри підвищень до пенсій ветеранам війни: більш ніж у 2 рази - інвалідам війни та учасникам бойових дій.

Михайло Папієв повідомив, що в цілому видатки на пенсійне забезпечення у 2007 році становитимуть 90 млрд грн, у межах яких тричі впродовж року збільшуватимуться мінімальні розміри трудових пенсій ветеранам війни, а з 1 березня буде забезпечено підвищення пенсії не менш ніж на 20% від темпів зростання заробітної плати в галузях економіки України.

За словами міністра, усім інвалідам війни та учасникам бойових дій передбачена додатково до пенсії щомісячна державна цільова грошова допомога на прожиття. "Зокрема, додатково виплачується інвалідам війни 1 групи 70 грн, 2 та 3 групи - 50 грн, учасникам бойових дій - 40 грн", - сказав М.Папієв.

Він також наголосив, що щорічна разова грошова допомога ветеранам до Дня Перемоги в цьому році буде виплачуватись у розмірах, які втричі перевищують встановлені у 2003 році. Міністр праці навів статистику, що у 2006 році ветеранам війни встановлено майже 48 тис. телефонів на загальну суму близько 10 млн грн і на 20 млн грн надано пільг щодо знижки плати за користування послугами зв'язку. Протягом 2005-2006 років здійснено поточний ремонт квартир 5 тис. ветеранів та поточний капітальний ремонт будинків - майже 11 тис. ветеранів війни. А з наступного року, за словами міністра, набуде чинності норма закону щодо проведення безоплатного капітального ремонту квартир інвалідам війни.

М.Папієв також поінформував, що сьогодні в Україні діє 9 спеціалізованих житлових будинків з комплексом служб соціально-побутового призначення та цілодобовим медичним обслуговуванням, в яких проживає близько 700 осіб. Крім того, в Україні функціонує 87 будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, в яких на повному державному утриманні проживає 7 тис. ветеранів війни.

Голова Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко вважає, що уряд повинен розробити програму повернення ветеранам війни втрачених заощаджень і реалізувати її протягом найближчих років. Про це він заявив, виступаючи під час сьогоднішніх парламентських слухань з питань соціального захисту ветеранів та інвалідів. "Необхідно розробити реалістичну програму повернення ветеранам їх заощаджень у найближчі 3-4 роки", - сказав парламентарій.

Аналізуючи стан виконання законодавства про соціальний захист ветеранів, інвалідів і пенсіонерів, П.Цибенко констатував, що багато положень законів у цій сфері виконуються не в повному обсязі або й зовсім ігноруються. Тим часом збільшення пенсій і соціальних надбавок не перекриває стрімкого зростання цін і тарифів на продукти, ліки, житлово-комунальні послуги тощо, збільшується диспропорція в пенсійному забезпеченні. "Вважаю, що для усунення цієї несправедливості уряд невідкладно має подати у Верховну Раду пропозиції щодо внесення необхідних змін до законодавчих актів і постанов", - сказав парламентарій.

Крім цього, відзначив він, гострою залишається проблема санаторно-курортного забезпечення ветеранів і людей похилого віку - за невикористану путівку їм виплачується лише 150-200 грн. компенсації, порушуються права ветеранів та інвалідів на безкоштовний і пільговий проїзд у громадському транспорті, незадовільним є забезпечення автотранспортом, зокрема в черзі на автомобілі стоять понад 47 тис. інвалідів.

П.Цибенко також наголосив, що Україні варто брати приклад з інших країн світу у ставленні до своїх ветеранів. Керівництво держави і засоби масової інформації мають приділяти належну увагу ветеранам та інвалідам під час відповідних державних заходів, зазначив парламентарій.

Понад 30 тисяч працюючих українців стали учасниками Відкритого пенсійного фонду "ПриватФонд". Це найбільша на сьогодні кількість учасників серед недержавних пенсійних фондів в Україні, повідомили кореспонденту УкрінформУ у прес-службі ПриватБанку.

В основному, вкладниками є роботодавці на користь своїх працівників. Переказуючи пенсійні внески у "ПриватФонд", роботодавець вирішує соціальні, кадрові питання і одержує право на податкові пільги, зазначили у прес-службі, а працівник, який є учасником фонду, може не тільки наскладати до пенсії певну суму на своєму індивідуальному пенсійному рахунку, а й примусити свої гроші працювати, одержуючи додатково інвестиційний доход.

Вартість чистих активів Фонду перевищує 1 млн грн. Історична дохідність за 2005 р. - 19%, за 2006 р. - 20% на рік. Понад 76% у структурі активів належить цінним паперам вітчизняних емітентів (акціям та облігаціям), що пройшли лістинг. Хранителем активів недержавного пенсійного фонду "ПриватФонд" є ПриватБанк. За допомогою пластикової картки "Пенсійна скринька" кожний учасник фонду у будь-якому банкоматі може перевірити стан свого пенсійного рахунку.

Досягнення бездефіцитних показників бюджету Пенсійного фонду є стратегічним завданням уряду. На цьому наголосив віце-прем'єр-міністр України Дмитро Табачник під час селекторної наради з керівниками центральних і регіональних органів влади щодо питань зменшення заборгованості зі сплати внесків у ПФ.

"Уряд ставить перед собою величезне стратегічне завдання - зробити бездефіцитним бюджет Пенсійного фонду", - сказав урядовець, підкресливши, що від своєчасності сплати внесків у фонд напряму залежить матеріальний стан пенсіонерів.

Водночас одним з найактуальніших завдань для уряду, центральних і регіональних органів влади сьогодні є погашення та недопущення подальшої заборгованості зі сплати пенсійних внесків, наголосив Д.Табачник. Він відзначив, що Прем'єр-міністр Віктор Янукович неодноразово звертав увагу на першочергову необхідність забезпечити розрахунок підприємств-боржників перед ПФ. У зв'язку з цим у жовтні минулого року було дано урядове доручення керівникам центральних органів влади і головам облдержадміністрацій до кінця року вжити заходів для істотного зменшення заборгованості перед ПФ.

Проте на сьогодні тільки Запорізька, Полтавська, Івано-Франківська, Херсонська області і Севастополь реально зменшили свої борги, у решті регіонів вони зросли. Найбільше збільшилася заборгованість перед ПФ зокрема в Луганській області - на 41 млн грн., Криму - на 22,7 млн грн., Харківській і Миколаївській областях - понад 16 млн грн. в кожній, є суттєве зростання боргів також у Дніпропетровській і Львівській областях. "Але, незважаючи на це, пенсії в цих регіонах було профінансовано за підтримки державного бюджету вчасно і в повному обсязі", - підкреслив віце-прем'єр.

Д.Табачник також констатував, що на 243 млн грн. зріс борг перед ПФ казенних, гірничих і комунальних підприємств, щодо яких згідно із законодавством встановлено обмежене стягнення пенсійних внесків. Крім того, зросли борги підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство або визнаних банкрутом.

Віце-прем'єр також охарактеризував як незадовільну роботу міністерств та інших органів центральної виконавчої влади з забезпечення розрахунків підприємств, що входять до відомчого управління. Зокрема, за його словами, найбільші борги у підприємств Мінвуглепрому - 173 млн грн., Мінпромполітики - 135 млн грн., Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства - 24 млн грн. і Мінагрополітики - 22 млн грн.

Загалом на 1 січня цього року, констатував Д.Табачник, заборгованість зі сплати внесків у ПФ становить близько 1,5 мільярда грн., що більше ніж рік тому.

У зв'язку з цим віце-прем'єр визнав недостатніми заходи органів місцевої влади і регіональних управлінь ПФ із погашення заборгованості. Зважаючи на це, він доручив міністру праці і соціальної політики Михайлу Папієву взяти під особистий контроль підготовку проектів нормативних або законодавчих документів про запровадження більш жорстких адміністративних санкцій до посадових осіб за порушення законодавства щодо виплати зарплат і сплати пенсійних внесків. "Питання своєчасної виплати заробітної плати і, відповідно, внесків у Пенсійний фонд треба перевести у русло конструктивної співпраці соціальних партнерів - урядових структур, роботодавців і профспілок, і скоординувати спільні дії", - підкреслив Д.Табачник.

За його інформацією, на сьогодні за ініціативою ПФ з 1117 подань про розірвання контрактів з керівниками підприємств-боржників виконано лише 219. Водночас притягнуто до кримінальної відповідальності 25 керівників, понад 23 тис. посадовців оштрафовано на суму 3,6 млн грн.