Архів новин за грудень 2001 року

Пенсійний фонд відібрав на конкурсі 18 банків для обслуговування виплат пенсій і грошової допомоги пенсіонерам. Усього в конкурсі взяли участь 33 банка. Виплатами пенсій у всіх регіонах України дозволено займатися 6 з них: Промінвестбанку, Приватбанку, Укрсоцбанку, банку "Аваль", Правексбанку й Укрсіббанку. Ще 12 банкам: Об'єднаному комерційному банку, банку "Надра", Мегабанку, Імексбанку, банку "Хрещатик", Западінкомбанку, Укргазбанку, банку "Донеччина", банку "Південний", Авіатекбанку, Факторіалбанку і банку Регіонального розвитку - дозволено здійснювати пенсійні виплати в окремих регіонах України. Договори з цими банками укладатимуться на 2002-2003 роки, але наприкінці 2002 року Пенсійний Фонд має намір провести додатковий конкурс для банків, котрі виявляють інтерес до обслуговування пенсійних виплат.

Після підвищення розміру пенсій в Україні з 1 січня 2002 року в середньому на 10 відсотків, про що 26 грудня було прийнято відповідну постанову уряду, мінімальний розмір пенсії становитиме 43 гривні (збільшення на 4 гривні), максимальний розмір трудової пенсії - 129 гривень (збільшення на 12 гривень), а максимальний розмір трудової пенсії людей, які працювали в особливо шкідливих умовах, - 172 гривні (нині - 156 гривень). Про це поінформував журналістів міністр праці та соціальної політики Іван Сахань.
З 1 січня 2002 року пенсії будуть підвищені 13,6 мільйонам громадян України. Додаткові видатки з Пенсійного фонду у зв'язку з цим становитимуть щомісяця 136 мільйонів гривень. У цілому на виплату коштів з Пенсійного фонду усім категоріям пенсіонерів потрібно буде 1,7 мільярда гривень щомісяця. Крім цього, відзначив міністр, передбачено виділення коштів для підвищення пенсій окремим категоріям населення з Державного бюджету. За його словами, пенсії, насамперед, будуть підвищені військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, особам, інвалідність яких пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, пенсії по догляду за пенсіонерами та інвалідами.
Іван Сахань також повідомив, що загальне підвищення розміру трудових пенсій у поточному році, включаючи й нинішнє рішення, становить 43,3 відсотка, а реальне зростання пенсій з урахуванням індексу інфляції в нинішньому році склало 30 відсотків.

У рамках проведення пенсійної реформи на підприємствах і в організаціях Донецької області почалося масове анкетування з тим, щоб наступного року кожний трудівник регіону міг отримати свідоцтво про соціальне страхування, повідомив кореспонденту Укрінформу начальник Донецького обласного управління Пенсійного фонду Володимир Ішков. На Донеччині, як і у всій країні, запроваджено персоніфікований облік відомостей. У центральній базі створеного фонду відтепер значаться суми, перераховані кожною працездатною людиною на потреби пенсіонерів за останні три роки. Сьогодні в регіоні таких особових справ відкрито 2 мільйони 660 тисяч - практично на кожного працездатного жителя. Звернувшись в Пенсійний фонд, тепер кожний може дізнатися про свої внески і розміри майбутньої пенсії. У системі соціального страхування буде п'ять видів - пенсійне, медичне, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві, а також соціальне, підкреслив керівник облуправління Пенсійного Фонду. Для користування таким страхуванням і проводиться анкетування, говорить Володимир Ішков. З липня 2002 року пенсії призначатимуться на основі даних, накопичених в індивідуальній обліковій картці кожного застрахованого. У Донецькій області сьогодні анкетування пройшли 165 тисяч застрахованих осіб і всі вони на початку року почнуть отримувати свідоцтва про соціальне страхування.
За словами начальника Донецького обласного управління Пенсійного фонду, пенсіонерів в області нині - 1 мільйон 496 тисяч осіб. Щомісячні виплати їм становлять 184,5 мільйона гривень, тоді як в січні 2001 року вони були 142,5 мільйона гривень. Надбавка, за словами Володимира Ішкова, значна, однак область витримала таке навантаження. Завдяки постійній увазі до потреб пенсіонерів, мобілізації ресурсів регіону, боргів по пенсіях тут немає з 2000 року. Разом з тим виплати пенсіонерам продовжують зростати, зокрема, підвищено розміри пенсій непрацюючим пенсіонерам-гірникам. Додаток цей становить на місяць сьогодні понад 9 мільйонів гривень. При цьому підвищення розмірів пенсій шахтарям вважається поки що процесом незавершеним. У галузі ставиться питання про підвищення сум пенсій і тим гірникам, які продовжують працювати на своїх підприємствах.

З 1 січня 2002 року трудові пенсії збільшуються в середньому на 10%. Таке рішення на виконання доручення Президента України Леоніда Кучми прийняв Уряд 19 грудня поточного року. З нового року мінімальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" буде становити 43 гривні, а максимальний - 129 гривень. Відповідно до Цієї постанови на 16 гривень підвищується максимальна пенсія пенсіонерам, які вийшли на пенсію за списком №1 - з 1 січня вона буде дорівнювати 172 гривням. При цьому, розмір виплати шахтарям збільшується також на 16 гривень і їх пенсія становитиме в середньому 241,8 гривень, а пенсіонери, які відпрацювали на підземних роботах понад 20 років будуть отримувати пенсію в розмірі 265 гривень. Постанова стосується і малозабезпечених верств населення. З нового року мінімальна виплата (пенсія + цільова грошова допомога) встановлюється на рівні 79 гривень. Підвищення розмірів пенсій вимагатиме від Пенсійного фонду збільшити витрати на фінансування виплат пенсій понад 136 млн. грн. щомісячно.

З 1 листопада поточного року, нагадує газета, в Донецькій області підвищені пенсії непрацюючим громадянам, які мають необхідний стаж підземної роботи. До них входять 43,9% від загальної кількості даної категорії пенсіонерів. Підвищення пенсій проведено згідно з постановою Кабінету Міністрів від 20 листопада нинішнього року. Тим часом обласна влада вважає, що рішення щодо підвищення пенсій шахтарям з підземним стажем праці не продумано як слід і ще потребує доопрацювання. На думку голови Донецької облдержадміністрації Віктора Януковича, підвищення пенсій тільки непрацюючим гірникам може спровокувати звільнення із шахт за власним бажанням досвідчених вугільників, які мають необхідний стаж, але продовжують працювати. Представники донецької влади мають намір використовувати кожну можливість, щоб привернути увагу Києва до алогічності рішення уряду.
Привертає увагу газета й до такої статистики: фонд оплати праці вугільної галузі Донецької області станом на початок жовтня складав 1 мільярд 27 мільйонів 998 тисяч гривень. При цьому надходження до Пенсійного фонду з урахуванням погашення заборгованості по реструктуризації сягнули 358 мільйонів 587 тисяч гривень.

Розглянуті вчора в парламенті зміни до Закону "Про наукову та науково-технічну діяльність" стосуються питання пенсійного забезпечення та соціального захисту наукових працівників. Два альтернативних законопроекти пропонували практично однакові доповнення до чинного законодавства, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Схвалення нового законодавчого акта дозволить при обчисленні стажу наукової роботи для призначення пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам враховувати час навчання в аспірантурі, ад'юнктурі, докторантурі як на денній, так і на заочній формі навчання. Обговорюючи законопроекти, народні депутати позитивним моментом назвали те, что різніця між сумою призначення пенсії за Законом "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсїї, обчисленої відповідно до інших законів України, на яку має право дана особа, буде фінансуватися лише за рахунок Державного бюджету України.

Постановою Верховної Ради парламентським Комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів спільно з Кабінетом Міністрів України створено робочу групу по доопрацюванню проекту Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до другого читання. Очолив робочу групу голова Комітету Валерій Сушкевич, до її складу також увійшли народні депутати України, представники уряду, профспілок і роботодавців, наукових установ та незалежні експерти, повідомили Укрінформу в Інформаційному управлінні Верховної Ради України.
В. Сушкевич зазначив, що в першу чергу робочу групу цікавить фінансове обгрунтування законопроекту, а саме: довгострокові зміни демографічної ситуації в Україні, які викличуть потенційне збільшення в майбутньому чисельності пенсіонерів і зменшення числа платників внесків до Пенсійного фонду та можливість виконання державою так званих подвійних зобов'язань у процесі переходу до обов'язкової накопичувальної системи.

Вчора, 11 грудня, голова правління Пенсійного фонду України Борис Зайчук доповів Президенту України Леоніду Кучмі про поточний стан справ і перспективи роботи Фонду в новому році. Главу держави було поінформовано про завершення фінансування річної потреби у виплатах пенсій, що становить понад 17,5 мільярда гривень. Як зазначив Борис Зайчук, за одинадцять місяців нинішнього року надходження коштів зросло на 26,8% порівняно з таким же минулорічним періодом. Велику роль у наповненні Пенсійного фонду відіграли відповідні укази Президента України. Як повідомили Укрінформу в Управлінні інформації та зв'язків з громадськістю Адміністрації Президента України, за підсумками зустрічі Леонід Кучма дав доручення уряду внести пропозиції щодо підвищення розмірів пенсій з 1 січня наступного року в середньому на 10 відсотків усім категоріям громадян згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Нинішнє пенсійне законодавство у багатьох мешканців міст і сіл Тернопільскої області викликає не тільки непорозуміння, але й недовіру до місцевої влади, як провідника пенсійної реформи. Так, повідомляє кореспондент Укрінформу, ряд публікацій у тернопільскій пресі свідчить, що для пересічного пенсіонера, та й не тільки для нього, пенсійне законодавство нагадує темний лабіринт. На думку людей, надто складні та непрозорі процедури призначення та перерахунку пенсій. Чинна пенсійна система регулююється більше як 20 законодавчими актами, в яких важко розібратися тим, задля кого і задумані зміни у пенсійній сфері. Наприклад, людей обурює, що розмір трудових пенсій практично не залежить від стажу роботи і сплачених пенсійних внесків. Через обмеження максимального розміру пенсій, дві третини колишніх робітників і службовців отримують майже однакові пенсії. Починаючи з першого серпня максимальний розмір пенсії перевищує мінімальний лише на 45 гривень. Тобто люди із 40-50-річним стажем мають не набагато більшу пенсію, аніж ті, хто зовсім не працював або працював 3-4 роки. Водночас частині пенсіонерів, передусім, народним депутатам та держслужбовцям високих рангів, нараховується пільгова пенсія, яка в 19 разів перевищує розмір мінімальної. У той же час запропонована трирівнева система пенсійного забезпечення має настільки складний механізм, що часто не сприймається пересічним громадянином. Найбільше незрозумілого навколо недержавних накопичувальних фондів. Зважаючи на долю трастів та комерційних банків, чи може людина сподіватися на те, що ці приватні фонди не зникнуть разом з грішми вкладників? Тільки в міру зростання заробітної плати в громадян може з'явитися більше вільних грошей і виникнути бажання робити додаткові заощадження на старість. Так що запитань у законодавчому трактуванні пенсійної реформи ще багато. Тим часом, попри всі оптимістичні прогнози статистика підтверджує сумну картину: демографічне навантаження на працездатне населення, зокрема, на Тернопільщині, зростає, область відчутно старіє. Посилюється тривожна тенденція зростання чисельності пенсіонерів порівняно зі скромними показниками зайнятості населення. Так, в усіх сферах економічної діяльності області задіяно 478 тисяч зайнятого населення, а пенсіонерів налічується 330 тисяч. До того ж, немає впевненості, що всі зайняті роботою громадяни своєчасно сплачують внески до Пенсійного фонду. Далася взнаки і реструктуризація заборгованості у сільському господарстві. Питається: звідки ж візьмуться гроші для відчутного поліпшення рівня життя пенсіонерів, підтягування пенсії до прожиткового мінімуму, який для більшості сімей в області залишається недосяжним?

Завершила роботу Міжнародна конференція з питань розвитку пенсійного забезпечення й страхування. На ній, зокрема, обговорювалися такі важливі теми: створення Державної комісії України з регулювання ринків фінансових послуг, проблеми та перспективи розвитку в Україні небанківського фінансового сектора, світовий досвід здійснення регулятивної діяльності недержавних пенсійних фондів, а також розвиток страхового ринку в Україні та в зарубіжних країнах. З доповідями по останній темі виступили: Олександр Залєтов - генеральний директор Ліги страхових організацій України; Петер де Брунья - менеджер з додаткових винагород нідерландської страхової компанії ING-Bank, яка має представництво в Києві, та Міклош Арато, менеджер Державного органу з регулювання фінансових послуг (Угорщина). Закордонні фахівці поділилися досвідом своїх країн в страхувальній справі й висловили міркування та рекомендації щодо розвитку цієї галузі в Україні. Пан де Брунья, зокрема, наголосив, що був приємно здивований досконалістю нового українського пенсійного законодавства, вказавши, щоправда, при цьому на наявність деяких недоліків. Зокрема, він порекомендував зробити деякі положення законопроекту більш прозорими, чіткіше обумовити права та обов'язки при здійсненні пенсійного страхування не тільки пенсійних фондів, але й банків та страхових компаній, роль яких з часом ставатиме набагато вагомішою. На конференції виступила також генеральний директор Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) Олена Барбарова. Як зазначила, підсумовуючи результати конференції заступник Держсекретаря Міністерства праці та соціальної політики України Олена Гаряча, цей захід був вагомим і корисним для українських бізнесменів та законодавців. Останніх ще чекає робота з удосконалення законопроектів, під час якої необхідно буде врахувати і досвід закордонних колег, і вітчизняну специфіку. Адже досконале пенсійне забезпечення - могутній стимул для працездатного населення країни й гарантія гідного життя для старшого покоління.

З основними завданнями прийнятих у першому читанні законопроектів "Про загальноообов"язкове державне пенсійне страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення", подальшими практичними кроками з реформування чинної солідарної пенсійної системи, а також досвідом здійснення пенсійної реформи в європейських країнах знайомилися учасники триденної міжнародної конференції з питань розвитку пенсійного забезпезпечення та страхування "Фінансові послуги у новому столітті", що закінчила сьогодні свою роботу в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу. Організатори конференції - Міністерство праці та соціальної політики України, парламентські комітети: з питань фінансів та банківської діяльності, у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, Пенсійний фонд України, компанія ПАДКО, проект "Впровадження пенсійної реформи в Україні". Фінансову підтримку в організації конференції надало Агентство США з міжнародного розвитку.

На Міжнародній конференції з питань розвитку системи пенсійного забезпечення і страхування

КИЇВ. У столичному готелі "Експрес", повідомляє кореспондент УКРІНФОРМУ, триває Міжнародна конференція з питань розвитку системи пенсійного забезпечення і страхування "Фінансові послуги у новому столітті", організована Міністерством праці та соціальної політики України, комітетами Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності та у справах пенсіонерів, інвалідів і ветеранів, Пенсійним фондом України, Компанією ПАДКО (США), проектом "Впровадження пенсійної реформи в Україні". Тема сьогоднішніх слухань "Забезпечення роботи й діяльності недержавних пенсійних фондів". Іноземні гості - співробітники та керівники пенсійних органів з різних країн - ділилися досвідом, рекомендували, що треба зробити, щоб пенсійна реформа в Україні "запрацювала" якнайшвидше. Йшлося, зокрема, про ефективне адміністративне управління недержавними пенсійними фондами, про роль компаній, які управлятимуть активами пенсійних фондів. Окрема розмова - про банки-зберігачі: як краще зберегти пенсійні гроші людей, які довірять недержавним пенсійним фондам свої внески. "Йде надзвичайно цікава й корисна розмова", - підсумував робочий день конференції міністр праці та соціальної політики України Іван Сахань, подякувавши іноземних гостей за те, що вони поділилися напрацьованим досвідом. Це дуже потрібно фахівцям, які готують пенсійні законопроекти до другого читання у Верховній Раді. Адже нові закони мають працювати не рік-два, а багато десятиліть, зауважив насамкінець міністр.

Необхідність реформування пенсійної системи зумовлена демографічними проблемами, підкреслила науковий консультант Президента України Елла Лібанова на прес-конференції "Напрями розвитку системи державного пенсійного забезпечення", яка відбулася 5 грудня у рамках Міжнародної конференції з питань розвитку системи пенсійного забезпечення та страхування "Фінансові послуги у новому столітті", повідомляє кореспондент Укрінформу.
Нині, наголосила Елла Лібанова, падає народжуваність, підвищується навантаження на працюючих, відрахування від заробітної плати яких йдуть на забезпечення пенсіонерів. Сама ж пенсійна система вже не здатна забезпечити виконання покладених на неї соціально-економічних функцій - захисту громадян від бідності у похилому віці та адекватного заміщення пенсією втраченого (у зв'язку зі старістю) заробітку.
У Посланні Президента України до Верховної Ради та Кабінету Міністрів
України "Про основні напрями реформування системи пенсійного забезпечення
населення України" підкреслюється, що діюча солідарна система є соціально
несправедливою - у першу чергу і найбільшою мірою стосовно найбідніших верств населення. Середній розмір виплачуваних пенсій дуже низький, навіть після підвищення з серпня 2001 року він складає всього близько 43 відсотків
прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Особливо обділені пенсіонери, які одержували високі заробітки і сплачували великі суми страхових внесків, але не належать до пільгових категорій.
Законопроектом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
пропонується проста і прозора формула розрахунку пенсій, яка встановить пряму залежність її розміру від розміру страхових внесків та страхового стажу,
протягом якого вони сплачувались. Проект передбачає надання громадянам, яким вже призначено пенсію, право на її перерахунок за нормою нового закону.
В прес-конференції взяли участь заступник Державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики України Олена Гаряча, заступник Державного секретаря Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України Людмила Мусіна, керівник програми "Впровадження пенсійної реформи в Україні" Грег Мак Таггарт, член парламентського комітету з питань соціальної політики та праці Юрій Донченко, перший заступник голови Пенсійного фонду України Анатолій Сорокін.

Міжнародна конференція з питань розвитку пенсійного забезпезпечення та страхування "Фінансові послуги у новому столітті" розпочала сьогодні свою роботу в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу. Організатори конференції - Міністерство праці та соціальної політики України, два парламентські комітети - з питань фінансів та банківської діяльності й у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, а також Пенсійний фонд України, компанія ПАДКО (проект "Впровадження пенсійної реформи в Україні"). Фінансову підтримку в організації конференції надало Агентство США з міжнародного розвитку. Протягом трьох днів учасники конференції ознайомляться з прийнятими у першому читанні законопроектами "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про недержавне пенсійне забезпечення" та подальшими практичними кроками з реформування чинної солідарної пенсійної системи, впровадження обов'язкової накопичувальної та недержавної системи пенсійного забезпечення. Вони також вивчатимуть можливості застосування в Україні європейського та міжнародного досвіду реформування систем пенсійного забезпечення.

Комітет Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендував парламенту прийняти за основу проект закону " Про внесення змін до Декрету Кабінету Министрів України "Про подоходний податок з громадян",- повідомляє Український фінансовий сервер з посиланнням на Інформаційне управління ВР. У згаданому законопроекті пропонується, зокрема, не включати до сукупного оподатковуваного доходу "доплату до державних пенсій до розміру прожиткового мінімуму на одну особу", яку пенсіонери одержують від юридичних та фізичних осіб, а також "не враховувати зазначені виплати при визначенні бази нарахування страхових внесків, податків та зборів, які нараховуються у фонд оплати праці у відповідності із законами України". На думку автора законопроекту - народного депутата Олександра Стояна - доцільність запровадження такої норми мотивована тим, що основні державні соціальні гарантії, які є головним джерелом існування пенсіонерів, "не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом". До таких основних державних гарантій належить і мінімальний розмір пенсії за віком, який на сьогоднішній день є набагато нижчим від розміру прожиткового мінімуму. Водночас парламентський комітет вважає, що для реалізації законодавчої пропозиції, автор має внести до законопроекту ряд уточнень. Зокрема, документ повинен чітко визначити, яким категоріям пенсіонерів може виплачуватися означена доплата. Крім того комітет застерігає, що здійснення доплат до пенсій працюючих пенсіонерів може підштовхнути підприємства до невиправданого утримання у штаті значної кількості осіб пенсійного віку, оскільки у цьому випадку створюється "схема ухиляння підприємства від сплати податків та зборів". На думку комітету, автор законопроекту не визначив також вид державної пенсії (трудова чи соціальна), доплату до якої він пропонує не включати до сукупного оподатковуваного доходу. У законопроекті не визначена і періодичність виплати означеної доплати (разова чи щомісячна). Комітет запропонував авторові передбачити у законопроекті також механізм, який би визначав, яким чином і хто може встановлювати та контролювати розмір доплати до пенсії з тим, щоб загальна сума пенсії з доплатою не перевищувала розміру прожиткового мінімуму.

КИЇВ, 4 грудня. Новий законопроект про державну службу було схвалено у першому читанні позаминулого четверга під тиском лівих сил, фактично, по завершенню пленарного дня. Про це заявив під час зустрічі з журналістами регіональної преси керівник апарату Верховної Ради України В'ячеслав Коваль. На його думку, яку підтримали представники аналітичного та юридичного управлінь парламенту, які теж брали участь у зустрічі з представниками ЗМІ, "законопроект порушує одну із статей Конституції України", повідомляє кореспондент Укрінформу. Журналістів було поінформовано, що згідно з Основним Законом парламент не має права схвалювати у новій редакції законодавчі акти, які погіршують соціальний захист громадян, гарантований чинним законодавством. Автор нового законопроекту Володимир Яценко пропонує зменшити більше ніж у півтора рази пенсію держслужбовцям, а з виходом їх на пенсію при звільнені з посади надавати матеріальну допомогу втричі меншу, ніж тепер, наголосив В'ячеслав Коваль. Було висловлено надію, що народні депутати серйозніше поставляться до цього документа під час підготовки до другого читання з тим, щоб не допустити утиску прав людини.

Доходи пенсіонерів у наступному році повинні зрости. Справи Пенсійного фонду України, за словами першого заступника голови правління ПФ Анатолія Сорокіна, йдуть непогано, загальні надходження цього року зросли. Крім того в проекті Держбюджету-2002 передбачено: фінансування деяких пільгових пенсій, зокрема, пенсій, призначених реабілітованим громадянам, які свого часу постраждали від політичних репресій, народним депутатам, держслужбовцям та малозабезпеченим, держава візьме на себе. Все це дає підстави сподіватися на покращення становища людей пенсійного віку.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Гострою публікацією "Наступ на журналістів продовжується" відгукнулася обласна газета "Подільські вісті" на прийнятий Верховною Радою Закон "Про внесення змін до деяких Законів України за результатами парламентських слухань "Проблеми інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законності та стану інформаційної безпеки України". "Згідно з цим законом журналісти обласних, міських і районних газет, - константується в матеріалі, - позбавлені права отримувати пенсії за віком або станом здоров'я на рівні з державними службовцями. Сотням, тисячам чиновників усіх рівнів - можна, суддям і прокурорам - можна, головам і секретарям сільських рад - можна, науковцям - можна, а журналістам - зась!" На думку автора публікації це не що інше, як грубе нехтування конституційними нормами, які забороняють погіршувати існуючий життєвий рівень громадян. "Але кого там цікавить наш життєвий рівень! - іронізує він. - Властьімущі черговий раз продемонстрували неприховану зневагу не лише до журналістів, а й загалом до демократичного розвитку суспільства".

Інформаційно-консультативний центр з питань соціального захисту створений за голандською моделлю і є ефективним засобом інформаційно-роз'яснювальної роботи з питань пенсійної реформи в Україні. Щодня 40-50 житомирян отримують в Центрі компетентні консультації з приводу пенсійного забезпечення, порядку призначення житлових субсидій, надання різноманітних пільг, виплат допомоги сім'ям з дітьми, компенсаційних виплат тощо. Повний виклад інтерв'ю, яке дав директор центру Аркадій Паскаков кореспондентові Укрінформу, читайте в розділі "Аналітика, корисні посилання".