Архів новин за грудень 2007 року

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів підтримує прийняття проекту закону про Державний бюджет України на 2008 рік у першому читанні та в цілому як Закон з наступним опрацюванням та обов'язковим внесенням у І кварталі 2008 року в установленому порядку необхідних змін до нього, спрямованих на посилення соціального захисту найбільш вразливих верств населення - пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, оптимізацію бюджетних видатків.

Розглянувши поданий Кабінетом Міністрів України законопроект, члени Комітету звернули увагу на те, що проект має комплексний характер і поряд з визначенням обсягів доходів та видатків по головних розпорядниках коштів ставить за мету внести до цілої низки законодавчих актів зміни, які спрямовані на збільшення бюджетних надходжень та оптимізацію витрат.

Комітет наголошує, що неприйняття у запропонованому вигляді цього проекту, як Закону України, до кінця поточного року створить на початку 2008 року значні проблеми з виплатою громадянам пенсій та соціальних допомог.

Народні депутати у ході обговорення відзначили низку позитивних положень у документі. Зокрема, проектом пропонується збільшити, у порівнянні з 2007 роком, темпи росту базових соціальних нормативів та гарантій (прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати), що, на їхню думку, повинно позитивно позначитись на загальному добробуті громадян, у тому числі пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, та забезпечить підвищення рівнів та обсягів всіх соціальних видатків.

Позитивним вважають народні депутати відмову уряду від практики призупинення на відповідний рік дії низки соціальних статей законодавчих актів України, у тому числі - законів України "Про соціальний захист дітей війни" та "Про реабілітацію інвалідів в Україні".

Водночас, деякі положення законопроекту у членів Комітету викликали певне занепокоєння. Зокрема, стурбованість викликала спроба через прийняття Державного бюджету України на 2008 рік внести низку змін до чинних законодавчих актів, у тому числі до таких базових соціальних законодавчих актів, як закони України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" тощо. Особливо народних депутатів турбують "намагання покласти на Кабінет Міністрів України функції визначення конкретних розмірів пільг та компенсацій, разових допомог, у тому числі до Дня Перемоги, інвалідам війни, учасникам бойових дій тощо".

Члени Комітету також висловили свої зауваження до низки статей законопроекту, які стосуються спрямування цільових коштів, призначених на створення робочих місць для інвалідів, фінансування заходів щодо соціальної, трудової, професійної і фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів тощо.

Комітет звернув увагу на необхідність оптимізації механізму надання пільг, зокрема на проїзд на оплату комунальних послуг тощо певним категоріям громадян у тому числі - інвалідам, дітям війни в залежності від сукупного доходу сім'ї пільговика у розрахунку на одну особу.

Народні депутати висловили стурбованість з приводу вкрай недостатніх обсягів видатків, що передбачені у проекті Держбюджету на 2008 рік на реалізацію програм соціального захисту інвалідів.

Від терміну прийняття Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік" напряму залежить можливість виплати підвищених пенсій. Про це заявив, представляючи проект бюджету у ВР, міністр фінансів Віктор Пинзеник. "Неприйняття Державного бюджету до 1 січня не тільки унеможливить виплату підвищених до 1 січня на 55 грн пенсій та мінімальних пенсій, а й взагалі унеможливить соціальні виплати пенсіонерам. Без затвердження бюджету уряд не має права надавати позику Пенсійному фонду", - наголосив він.

За словами В.Пинзеника, великою проблемою залишається те, що 1 січня припиняється дія деяких законодавчих актів, які регулюють стягнення податків до Державного бюджету України. Зокрема, за його словами, 1 січня припиняє дію закон про рентну плату за видобування нафти та газу. Від цього Державний бюджет України може втратити понад 12 млрд грн, і, зокрема, до Пенсійного фонду не надійдуть 6 млрд грн.

Водночас міністр фінансів підкреслив, що у нинішньому проекті Державного бюджету на 2008 рік, порівняно з проектом Держбюджету, який був розроблений попереднім урядом, збільшено доходну частину на 8,8 млрд грн. Збільшуються на 11 млрд і видатки Державного бюджету - на 5,5 млрд із загального фонду та на аналогічну суму із спеціального фонду. Дефіцит Держбюджету на наступний рік становитиме 18,4 млрд грн, або 2% ВВП. За словами В.Пинзеника, Державний бюджет передбачає підвищення на 20% мінімальної пенсії, а середня пенсія збільшиться на 43%. При цьому будуть вжиті заходи для усунення зрівняйлівки трудових пенсій.

Президент України Віктор Ющенко вважає за доцільне ввести обмеження на розмір пенсій для деяких категорій громадян, зокрема, державних службовців і передбачити у бюджеті максимальний розмір такої пенсії у 5 тис. грн. Про це він заявив сьогодні у своєму заключному слові на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України, повідомляє УКРІНФОРМ із посиланням на офіційне Iнтернет-представництво Глави держави.

У своєму виступі В.Ющенко також висловив низку побажань щодо проекту Державного бюджету на наступний рік, які слід внести як зміни до головного фінансового документу країни. Зокрема, на його переконання, має бути скоригована низка соціальних показників, що стосуються програм будівництва доступного житла, допомоги багатодітним сім'ям, сільської медицини тощо.

Глава держави підкреслив, що нині немає часу для критики своїх попередників, натомість необхідно бути продуктивними. "У нового уряду немає часу критикувати своїх попередників, йому треба брати на себе відповідальність за ВВП та інші макроекономічні показники. Ми домовляємося, що та тенденція, макроекономічна зокрема, що в останні декілька років є досить вдалою, повинна бути взята у спадок, починаючи від темпів приросту ВВП і закінчуючи дефіцитом бюджету", - наголосив В.Ющенко.

Пенсійна реформа, яка триває вже не один рік, і понині залишається чи не найгострішою проблемою державної соціальної політики. Нагадаємо, її смисл полягав у переході до трирівневої пенсійної системи: солідарної, обов'язкової накопичувальної та недержавного пенсійного забезпечення.

Солідарна пенсія, попри оптимістичні запевнення урядовців, все ще залишається доволі низькою. Накопичувальна - не запроваджена. Відповідний законопроект про її старт у 2009 році і досі блукає у стінах Верховної Ради. Хоча за прогнозами фахівців, інвестиційний ресурс накопичувальних коштів за рік міг би становити 3,34 млрд грн, а за п'ять років - 60 млрд. Зате запрацював базовий документ для функціонування третього рівня - Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Але й донині Україна не продемонструвала очікуваного прогресу в розвитку недержавних пенсійних фондів (НПФ).

Більшість експертів сходяться на тому, що громадяни не поспішають довіряти свої кошти фінансовим структурам, які покликані подбати про те, аби накопичені пенсійні гроші не лише надійно зберігалися, але й вигідно "працювали", тобто фінансово приростали.

Втім, таку пересторогу фахівці вважають невиправданою. Оскільки в державі створене доволі надійне правове поле, воно в змозі захистити інтереси людей, які вирішать довірити свою забезпечену старість недержавним пенсійним фондам. Прокоментувати ситуацію, що склалася нині в нашій державі із запровадженням третього, тобто добровільного, рівня пенсійного забезпечення кореспондент УКРІНФОРМу попросила директора департаменту пенсійного забезпечення Міністерства праці та соціальної політики Наталію Шамбір.

Вона нагадала, що відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення" в Україні впроваджується багаторівнева пенсійна система.

- Отже, особа, яка має бажання отримувати у старості, крім державної, додаткову пенсію, може стати учасником недержавних пенсійних фондів шляхом укладення пенсійного контракту, згідно з яким здійснюватиметься недержавне пенсійне забезпечення, - зазначила Наталія Шамбір.

За її словами, сплата внесків на користь учасника недержавного пенсійного фонду може здійснюватися за рахунок коштів членів сім'ї учасника або роботодавця - учасника недержавного пенсійного фонду. Але для цього вказані особи мають прийняти відповідне рішення.

Людям, які хочуть детальніше ознайомитися з інформацію про недержавні пенсійні фонди, Наталія Шамбір порадила звернутися до Державного реєстру фінансових установ, який міститься на сайті Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (www.dfp.gov.ua).

- Особливості функціонування недержавних пенсійних фондів залежать від їх виду (відкритий, корпоративний та професійний), - продовжила вона. - Учасником відкритого недержавного пенсійного фонду може стати будь-яка фізична особа, тобто без різниці, де вона працює і чим займається. А ось учасником корпоративного - лише фізична особа, яка перебуває у трудових відносинах із роботодавцем, що є засновником та платником цього фонду. Що ж до професійного фонду, то він розрахований лише на тих фізичних осіб, які об`єднані за родом своєї професійної діяльності.

Слід пам`ятати, що кошти, які перераховуються на індивідуальний пенсійний рахунок учасника НПФ, є його власністю, але скористатися ними можна буде лише при досягненні вказаного особою пенсійного віку. Законом також визначено, що ці кошти підлягають успадкуванню.

З метою належного захисту осіб, які вирішили брати участь у додатковому пенсійному забезпеченні, в Україні створено та вже декілька років працює спеціально уповноважений орган з нагляду та контролю за діяльністю недержавних пенсійних фондів - Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг.

У сфері недержавного пенсійного забезпечення існує декілька рівнів контролю. Перераховуючи їх, Наталія Шамбір назвала: взаємний контроль суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, державне регулювання та контроль, контроль з боку ради недержавного пенсійного фонду, його учасників, вкладників та засновників.

- Крім того, - продовжила вона, - механізм захисту коштів, що накопичують на індивідуальному пенсійному рахунку особи, передбачає державне ліцензування всіх юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність у цій сфері.

Стосовно розмірів статутного фонду і власного капіталу осіб, що надають послуги недержавному пенсійному фонду, держава запровадила доволі високі вимоги. НПФ не може бути проголошений банкрутом і не відповідає за зобов'язаннями засновників та осіб, які надають послуги недержавному пенсійному фонду. Функції адміністрування фонду, управління пенсійними активами та їх збереження чітко розмежовані між різними фінансовими установами.

Не менш важливі й такі законодавчі вимоги, як відокремленість пенсійних активів від активів фінансових установ, що обслуговують НПФ. Пенсійні активи можуть бути використаними лише для цілей, чітко визначених законом. У разі заподіяння недержавному пенсійному фонду збитків, фінансові установи, що обслуговують фонд, несуть відповідальність усім майном, що належить їм на праві власності.

"Запобігти серйозним фінансовим втратам чи зловживанням покликане й встановлення диверсифікації (розподілу) активів НПФ між різними класами активів, окремими фінансовими інструментами, а також обмеження щодо напрямів інвестування. І звичайно ж - проведення обов'язкового аудиту не лише кожного НПФ, але й усіх фінансових установ, що надають йому послуги", - зазначила на завершення директор департаменту пенсійного забезпечення Міністерства праці та соціальної політики Наталія Шамбір.

Довідка УКРІНФОРМу. Станом на кінець третього кварталу нинішнього року до Державного реєстру фінансових установ внесено інформацію про 95 НПФ. Ще рік тому їх було 75. Загальна кількість учасників НПФ становить всього 260 тис. осіб (рік тому - 138 тис). Це дуже мало, адже зайнятого населення працездатного віку в Україні нараховується 19 млн. Пенсійні активи недержавних пенсійних фондів становлять близько 226, 5 млн грн (рік тому 118 млн грн), що є доволі незначною сумою щодо загальних активів українських банків, які сягають сотень мільярдів гривень.

Поки що українці дуже пасивно ставляться до своєї участі в недержавному пенсійному забезпеченні. Воно ще не стало вагомою складовою соціального чи компенсаційного пакета, що надається роботодавцем найманим працівникам поряд із іншими видами винагороди (відпочинком, преміями, пільговим лікуванням тощо). Зате на Заході недержавні пенсії перетворилися на доволі масовий додатковий вид соціальних гарантій.

Соціологічне опитування, яке було проведене Агентством фінансових ініціатив на замовлення проекту "Розвиток ринків капіталу", засвідчило, що в Україні 30% опитаних працівників нічого не очікують від впровадження пенсійної в Україні. Близько 21% респондентів самостійно нагромаджують кошти на свою майбутню пенсію. І лише кожен шостий з них використовує для цього інструментарій фінансових установ.

Серед основних стримуючих факторів працівники назвали недовіру до НПФів, побоювання втратити відкладені гроші, відсутність коштів та належної інформації. Що ж до роботодавців, то в ході соціологічного опитування жоден з керівників не сказав категоричне "ні" щодо перспектив участі в системі недержавного пенсійного забезпечення, а трохи менше половини - заявили про готовність свого підприємства долучитися до цієї важливої справи.

Дискримінація прав літніх людей є актуальною проблемою сьогодення, до якої слід привернути увагу всього суспільства. До такого висновку дійшли учасники "круглого столу" "Дотримання прав літніх людей в Україні", що відбувся сьогодні в Міністерстві праці та соціальної політики за ініціативи Експертної ради Мінпраці та Всеукраїнської благодійної організації "Турбота про літніх в Україні", передає кореспондент УКРІНФОРМу.

Відкриваючи засідання перший заступник міністра праці Лідія Дроздова відзначила суттєві зрушення, які відбулися впродовж останнього часу в соціальній політиці, спрямованої на захист інтересів літніх людей. "Удосконалюється законодавча база, триває пенсійна реформа (лише протягом нинішнього року пенсійні виплати перераховувалися сім разів), поліпшується система соціальних виплат (допомог та субсидій), розвиваються територіальні центри та будинки-інтернати, запрацював Закон "Про соціальні послуги". А отже - зростають вимоги до якісного та кількісного обслуговування представників старшого покоління українців", - наголосила вона. За її словами, нині подолання проблем старіння нації має знайти своє відображення у плані соціального розвитку країни. Не завадить і створити спеціальний координаційний центр та винести цю ідею на широке обговорення громадськості.

На "круглому столі" було презентовано результати дослідження, проведеного міжнародною групою експертів щодо стану справ із дотриманням прав літніх людей в Україні. Очолювана генеральним директором Age Concern England Гордоном Лішменом дослідницька група виявила низку проблемних питань щодо захисту прав літніх осіб в Україні, вирішення яких потребує оперативного втручання та об'єднання зусиль держави, громадськості та незалежних експертів.

Аналізуючи результати унікального дослідження, голова правління ВБО "Турбота про літніх в Україні" Галина Полякова, наголосила, що це опитування не проводилося соціологами, воно охопило літніх людей вибірково лише в кількох регіонах України. Однак і цього достатньо, аби зробити серйозні висновки про "вузькі" місця стану захисту прав співвітчизників, які знаходяться на заслуженому відпочинку. Найбільше нарікають на своє життя, зокрема, мешканці Чернігова, Черкас та Сум, високий індекс невдоволення в Криму, Києві та Івано-Франківську, багато претензій до держслужбовців, медпрацівників і, як не дивно, найменше - до міліції. Серед найбільш уважних до своїх проблем респонденти назвали працівників комітету із захисту прав споживачів.

- Є й інший тривожний показник, - сказала Галина Полякова. - Скажімо, кожен третій опитаний кримчанин скаржився на погане ставлення до себе з боку найближчих родичів, тобто членів сім`ї. А якщо говорити про очікування, то кращих змін люди очікують саме з боку держави та її соціальної політики.

Крім того, на "круглому столі" наголошувалося, що від політики розв'язання загальних питань потрібно переходити до практики індивідуального підходу у вирішенні проблем кожного літнього громадянина. Насамперед, це стосується захисту особистих прав та інтересів літніх українців. Учасники заходу констатували, що нині необхідні зміни в законодавстві, нові підходи та методичні напрацювання. Україні слід ретельно вивчити досвід європейської спільноти щодо вирішення подібних проблем. Особливо цінним може стати неупереджений погляд європейських експертів, їх оцінка ситуації, рекомендації.

"Дискусія навколо оприлюднених на "круглому столі" результатів досліджень дає усі підстави для прийняття рішення про необхідність розробки національної концепції, спрямованої на реалізацію Мадридського плану з проблем старіння", - резюмувала Лідія Дроздова.

В Одеській області викрито працівників Пенсійного фонду України, які за винагороду незаконно призначали пенсії. Про це повідомила прес-секретар голови СБУ Марина Остапенко сьогодні на брифінгу, передає кореспондент УКРІНФОРМу.

Злочинний механізм нарахування пенсій організували службовці одного з районних управлінь ПФУ. За грошову винагороду у сумі від 300 до 1000 доларів США вони фальсифікували матеріали пенсійних справ,зокрема, вносили недостовірні дані про трудовий стаж та оплату праці, інвалідність тощо.

На підставі цих даних протиправно призначалися пенсії та штучно збільшувалися їх розміри. Внаслідок злочинних оборудок за 84-ма пенсійними справами було переплачено понад 619 тисяч гривень державних коштів.

Стосовно двох керівників та головного спеціаліста пенсійного відомства порушено кримінальну справу. Ведеться слідство.

Банк "Кредит-Дніпро" переміг у конкурсі на право обслуговувати рахунки пенсіонерів та одержувачів грошової допомоги, передає кореспондент УКРІНФОРМу.

Отже, з 1 січня 2008 року банк "Кредит-Дніпро" буде обслуговувати рахунки соціальних виплат у Дніпропетровській та Луганській областях, Києві, Запоріжжі, Донецьку, Алчевську, Львові, Одесі, Полтаві, Харкові, Чернівцях, повідомили в прес-службі банку. Тендер на одержання права надавати послуги з виплати пенсій та грошової допомоги був організований Пенсійним фондом України.