Архів новин за грудень 2006 року

Президент України Віктор Ющенко наполягає на тому, щоб Верховна Рада переглянула рівень прожиткового мінімуму та мінімальної пенсії на 2007 рік. За його словами, відповідність мінімальної пенсії прожитковому мінімуму - "це головна відповідальність влади перед соціально незахищеними верствами населення", повідомляється на офіційному сайті Глави держави.

Президент наголошує, що це його ключова і головна вимога до підписання Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Пенсійний фонд України подовжив угоду з банком "Кредит-Дніпро" щодо обслуговування поточних рахунків пенсіонерів та отримувачів соціальної допомоги - до 1 січня 2008 року, повідомили кореспондентові Укрінформу у прес-службі банку.

Пенсійні програми банку вирізняються на ринку банківських послуг України не лише стабільно високими процентними ставками (щомісяця нараховується 15% річних на залишок пенсійного карткового рахунку клієнта), а й іншими перевагами, серед яких безкоштовна видача пластикової картки та оплата комунальних платежів без комісії, йдеться у повідомленні прес-служби банку. "Кредит-Дніпро" також надає можливість відкрити спеціальний "Пенсійний" вклад на вигідних умовах.

Закрите акціонерне товариство комерційний банк "Кредит-Дніпро" зареєстроване у липні 1993 року. Фінансовий результат із початку року (станом на 1 грудня 2006 року) становить 42,1 млн. грн., активи банку перевищують 1463 млн. грн., а власний капітал - 174,2 млн. грн. Обсяг залучених коштів фізичних осіб - 281,4 млн. грн., обсяг залучених коштів юридичних осіб - 632,1 млн. грн.

Пенсійний фонд України продовжив договір з Харківським АБ "Факторіал-Банк". Про це повідомила кореспонденту Укрінформу начальник управління маркетингу банку Наталя Мискова.

За її словами, договір продовжений на наступний рік на основі рішення конкурсної комісії Пенсійного фонду. Банк має право відкривати рахунки для виплати пенсій і соціальної допомоги (за згодою пенсіонерів і одержувачів соціальної допомоги).

АБ "Факторіал-Банк" обслуговує рахунки пенсіонерів і одержувачі соціальної допомоги з грудня 2001 року. На сьогодні в цьому банку обслуговуються близько 6000 пенсіонерів і одержувачів соціальної допомоги.

Довідка. Головний Банк "Факторіал-Банку" знаходиться в м.Харкові. На сьогодні в структурі банку налічується 40 відділень і 7 філіалів у таких містах: Харків, Дніпропетровськ, Херсон, Хмельницький, Запоріжжя, Київ, Миколаїв, Донецьк, Кам'янець-Подільський. У найближчому майбутньому планується відкриття нових підрозділів у Житомирі, Одесі, Львові і Лубнах.

Щомісячними розрахунками сум на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які необхідно провести до 20 числа, бухгалтерів підприємств та організацій не здивуєш. Однак в Сокальському та Жидачівському районах Львівської області їм довелось для цього сісти за парти. Відтепер тут звітуватимуть за новою формою, котра поряд з солідарними показниками включає й персоніфіковані внески. Так розпочався експеримент, покликаний створити автоматизовану систему Накопичувального фонду. Вона стане заключним етапом розвитку сучасного пенсійного забезпечення, на яку націлює урядова програма.

- Поки що експеримент проходитиме у віртуальній формі, - розповів начальник головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Олександр Другов. - Усе відбуватиметься лише на електронних носіях. Кожен учасник, а ним є чоловіки від 40 до 50 років та жінки - від 35 до 45 років, "сплачує" страхувальні внески до Накопичувального фонду. Вони акумулюються на рахунку Ощадбанку, з яким співпрацює Пенсійний фонд, і можуть тут залишитись на депозиті, проте відсоток на них буде більшим, ніж на звичайні вклади. Або ж їх спрямують у вигідний інвестиційний проект. Таким чином вони не знецінюватимуться. Від цього їх захистить також процес перестрахування. Спеціальні банкомати дозволять кожному з допомогою картки ознайомлюватись зі своїми нагромадженнями, що будуть додатком до визначених солідарних пенсій.

Партнери пенсійної служби - комісія з цінних паперів, банки, страхові фірми, інфестиційні фонди, працедавці - якраз і повинні внести в ході експерименту свої пропозиції. Вони ляжуть в основу інтегрованої системи адміністрування процесів оперативного обліку та контролю за сплатою внесків до солідарної і накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Її планується ввести в дію з 2008 року.

Новинка посилить персональну турботу людей про своє соціальне забезпечення, зазначив Олександр Другов. Вона дозволить вивести з тіні заробітну плату, а разом з тим знизить податковий тиск на працедавців. Якщо зараз останні сплачують 32 відсотки, а страхувальник 2 відсотки, то при накопичувальній системі ця пропорційність зазнає грунтовних змін, що сприятиме розвитку підприємництва. Важливий і економічний ефект - пенсійні накопичення стануть внутрішнім інвестиційним резервом. А це обіцяє мільярдні вливання у різні галузі народного господарства.

Законопроектом (реєстр. N2498) пропонується змінити порядок визначення заробітку для обчислення пенсій науковим працівникам шляхом внесення змін до статей Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", викладених у редакції, що набере чинності з 1 січня 2007 року згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково- технічну діяльність" від 22 вересня 2006 року.

Запропонованими змінами передбачається для обчислення пенсії наукового працівника враховувати його заробітну плату як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Члени Комітету зауважили, що статтею 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначено, що науковий працівник це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково- організаційною або науково-педагогічною діяльністю.

Тому Комітет прийняв рішення рекомендувати парламенту за результатами розгляду в першому читанні законопроект відхилити.

На прохання кореспондента Укрінформу цей документ прокоментував заступник міністра праці та соціальної політики України Георгій Галиць:

- Сьогодні в Україні діють чотири фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування, - розповідає Георгій Костянтинович. - Це - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Пенсійний фонд. Однак важко стверджувати, що управління в них здійснюється ефективно. Чимало своїх функцій фонди просто дублюють. Скажімо, реєстрацію платників внесків, ведення реєстрів страхувальників, збір страхових внесків та контроль за їх надходженням. А в результаті - витрати, без яких можна обійтися, збільшуються. Крім того, мають підстави для невдоволення й платники внесків. Бо кількість контролюючих органів постійно збільшується. Словом, нині в суспільстві сформувалися великі соціальні очікування щодо запровадження єдиного внеску.

Реалізація вимог, передбачених проектом Закону України "Про систему збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", дасть змогу підійти до справи страхування як і належить - по-державному. Цей документ має зосередити функції, пов'язані з формуванням страхових коштів та веденням єдиної для всіх фондів інформаційної бази, в одному уповноваженому органі - Пенсійному фонді, який у даний час має найпотужніше технічне та кадрове забезпечення. Ми сподіваємося, що таким чином вдасться забезпечити прозорість фінансових потоків, підвищити платіжну та звітну дисципліну платників страхових внесків і, як наслідок, збільшити надходження коштів до фондів. Централізована база даних про роботодавців і застрахованих осіб дасть змогу швидко виявляти неплатників або тих, хто сплачує внески вибірково чи не в повному обсязі. Крім того, нова система сприятиме й скороченню тіньової економіки, масштаби якої ще доволі суттєві.

- На який зиск можуть розраховувати роботодавці?

- Зважте самі. Нині роботодавець реєструється в усіх чотирьох фондах, нараховує та веде облік зі сплати внесків за кожним видом страхування, подає чотири платіжних доручення і звітність, яку кожна установа перевіряє окремо. При запровадженні єдиного соціального внеску значно спроститься процедура взаємодії з фондами. Контактувати потрібно буде тільки з Пенсійним фондом, що здійснюватиме облік платників внесків до всіх фондів. Значно полегшать справу єдина база для нарахування страхових внесків, одна форма фінансових звітів та актів перевірок. Завдяки цьому вдвічі скоротяться адміністративні видатки роботодавців на оформлення платежів, підготовку та подання звітності, суттєво зменшаться кількість помилок при нарахуванні, паперовий обіг та витрати на проведення фінансових операцій. Роботодавці вже не перейматимуться довідками про заробітну плату, адже для призначення страхових виплат використовуватимуться відомості з реєстру застрахованих осіб.

Якщо говорити про ймовірний грошовий зиск, то із запровадженням єдиного соціального внеску загальна економія коштів роботодавців становитиме близько 1 млрд гривень на рік. За розрахунками уряду, це позначиться на зменшенні податкового навантаження на фонд оплати праці, що дасть змогу підвищити рівень зарплати.

- А чи виграють застраховані особи?

- Звичайно, громадяни зможуть контролювати свої індивідуальні пенсійні рахунки та отримувати інформацію про обсяг страхових внесків, які здійснює за них роботодавець. У свою чергу, фонди, звільнившись від великої частини адміністративних обов'язків, більше уваги звертатимуть на застрахованих осіб. Реалізація зазначеного проекту закону допоможе вдвічі скоротити терміни обслуговування застрахованих осіб, оскільки при оформленні виплат не потрібно буде надавати значну кількість документів. Збільшення надходжень до фондів дасть можливість наростити розміри страхових виплат, запровадити другий рівень обов'язкового пенсійного страхування, що передбачає створення індивідуальних накопичувальних рахунків. Крім того, стане більш наближеною перспектива запровадження обов'язкового медичного страхування, про яке ми говоримо вже не один рік. Можливо, нам вдасться обійтися без підвищення страхових тарифів.

Нині фонди соціального страхування вже розробили низку моделей та механізмів щодо реалізації закону. Опрацьовано схему надходження, розщеплення єдиного соціального внеску та інформаційних потоків про страхові внески. Разом із Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відпрацьовуються процедури та необхідні зміни до нормативно-правових актів, що унеможливлять затримки виплат допомоги за соціальним страхуванням та створять рівні можливості для надання матеріального забезпечення громадянам, що працюють на підприємствах з різним фінансовим станом.

- Опоненти єдиного соціального внеску побоюються, що фонди можуть втратити свою самостійність. Чи справді таке можливо?

- Однозначно - ні. За фондами залишаються всі основні функції: керівництво та управління їхніми видами страхування, акумуляція внесків, контроль за використанням страхових коштів, забезпечення фінансування виплат за соціальним страхуванням та інші обов'язки, визначені статутами фондів. Частина друга ст. 13 законопроекту передбачає, що суми надходжень від сплати страхових коштів, що обліковуються на кінець дня на рахунках у Державному казначействі України, на наступний робочий день перераховуватимуться у повному обсязі на централізовані рахунки страхових фондів.

Не варто хвилюватися й соціальним партнерам. Запровадження нового закону жодною мірою не обмежить ролі сторін роботодавців та найманих працівників (в особі профспілок). Вони й надалі братимуть участь в управлінні страховими коштами кожного з фондів. Крім того, в процесі роботи над законопроектом Міністерство праці і соціальної політики максимально врахувало зауваження, що надійшли від представників Держпідприємництва, Федерації роботодавців і Федерації профспілок. Інакше й бути не може, адже йдеться про справу, від якої виграють усі: наймані працівники, роботодавці й держава. За умови, звичайно, що народні обранці розглянуть цей законопроект у Верховній Раді якнайшвидше.

14 грудня Міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв провів зустріч і підписав Меморандум із представниками проекту міжнародної технічної допомоги "Розвиток ринків капіталу". Цей проект, розрахований на п'ятирічний термін, впроваджує USAID і виконує компанія Financial markets international, inc. з жовтня 2005 року. Проект має на меті створити ефективний фінансовий сектор, який забезпечуватиме тривале економічне зростання і сприятиме запровадженню пенсійної реформи в Україні. Ідеться, зокрема, про впровадження 3-го рівня (недержавні пенсійні фонди) та пропонованого 2-го рівня (загальнообов'язкова накопичувальна система), сприяння розвитку компаній з управління активами недержавних пенсійних фондів.

Михайло Папієв звернув увагу учасників зустрічі на те, що свого часу, ще у 2004 році, у Міністерстві було напрацьовано багато проектів законів, в яких передбачалося створення відповідної системи пенсійного забезпечення ("Про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування", "Про обов'язкову професійну пенсійну систему", "Про єдиний соціальний внесок", "Про обов'язкове державне медичне страхування", а також новий Трудовий кодекс України). Упродовж останніх чотирьох місяців, зазначив Міністр, вдалося багато чого зробити для просування цих законопроектів. Зокрема, минулого тижня Уряд схвалив проект Закону України "Про єдиний соціальний внесок", і цей документ передано на розгляд Верховної Ради. Крім того, у Міністерстві готують до розгляду в парламенті проект нового Трудового кодексу, а проект Закону України "Про загальнообов'язкове державне медичне страхування" сьогодні узгоджується в інших міністерствах.

Українські недержавні пенсійні фонди впродовж двох років своєї діяльності спромоглися акумулювати лише 100 мільйонів гривень. Це, як вважає Михайло Папієв, підтверджує думку про неготовність ринку капіталу до роботи з такими фондами. Для них він є надто ризикованим через недосконалість законодавства і нерозвиненість вторинного ринку цінних паперів. Допомогти в цій справі й береться згаданий проект: передбачається зміцнити можливості регуляторів фінансових ринків (як Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, так і Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку), забезпечити ефективний нагляд за небанківським фінансовим сектором і розширити коло фінансових інструментів.

Керівник проекту Нільс Екберг у відповідь зазначив, що, як показує його досвід, ефективність ринку капіталу розпочинається з гарного лідера. Інші учасники зустрічі, у свою чергу, зауважили, що хоч робота буде складна і масштабна, проте все в ній обертатиметься навколо недержавних пенсійних фондів. "Ми будемо зосереджувати свої зусилля на вдосконаленні ринку капіталу, аби недержавним пенсійним фондам було куди спрямовувати кошти", - зауважив Нільс Екберг. При цьому доведеться створити всю належну інфраструктуру ринку капіталу, зокрема біржі та депозитарії, на що потрібно не менше двох років.

З болгарським досвідом пенсійної реформи знайомиться в Національному інституті соціального страхування (НІСС) Болгарії представницька українська делегація. У її складі - заступник міністра праці і соціальної політики Олена Гаряча, представники профільних комітетів Верховної Ради, Кабінету Міністрів і соціальних партнерів України.

Олена Гаряча поділилася з болгарськими колегами ідеями щодо створення багатоступінчастої пенсійної системи в Україні. Вона підкреслила, що держава прагне наслідувати європейську модель з покриттям всіх довгострокових ризиків. З 2004 року в Україні впроваджено перший і третій ступені пенсійної реформи, а тепер необхідно створити другий ступінь - накопичувальну систему обов'язкового страхування.

Директор Болгарського Національного інституту соціального страхування Йордан Христосков ознайомив гостей з України з адміністративною системою НІСС і звернув їх увагу на роль соціального партнерства в управлінні. Особливий акцент був зроблений на важливості прийняття заходів, що обмежують вплив тіньової економіки на трудові відносини. Це, зокрема, реєстрація трудових договорів і наявність мінімальних страхових порогів.

Українські законодавці і представники міністерства виявили інтерес до механізму дії консолідованих фондів державного суспільного страхування. Йордан Христосков детально розповів про діючу в Болгарії систему контролю за дотриманням страхових прав громадян, підкресливши, що він здійснюється з мінімальними адміністративними витратами і нечисленним персоналом.

У ході зустрічі болгарські й українські фахівці заявили про прагнення продовжити співпрацю в сфері пенсійного і цивільного страхування.

Болгарія однією з перших східноєвропейських країн успішно перейшла на сучасну триступінчасту модель соціального страхування і багато держав запозичують її досвід у цій сфері. Чільне місце в пропаганді успішного напрацювання в проведенні пенсійної реформи займає Національний інститут соціального страхування, що зарекомендував себе одним з найкращих європейських центрів у цьому плані. Директор НІСС Йордан Христосков і директор Балканського інституту праці і соціальної політики Іван Нейков наприкінці листопада відвідали Україну. Вони брали участь у проведенні "круглого столу" на тему "Накопичувальна пенсійна система: перспективи її розвитку в Україні і досвід Болгарії".

Українська делегація сьогодні зустрінеться з головою Комісії з питань праці і соціальної політики Народних зборів Болгарії Хасаном Адемовим. Сторони проаналізують роль законодавчоїљдіяльності в розв'язанні проблем пенсійної реформи в країні.

Одним з найскладніших завдань, які постали перед молодою Українською державою, було докорінне реформування пенсійної системи. Верховна Рада прийняла низку законодавчих актів. Народногосподарський комплекс одержав чіткі нормативи відрахувань для соціального захисту населення. Органи місцевого самоврядування розпочали активну співпрацю з Пенсійним фондом у справі наповнення його бюджету.

Серед 27 головних управлінь Пенсійного фонду України Луганське належить до провідних. Воно цього року щомісяця збирає понад 200 мільйонів гривень для пенсійних виплат. Забезпеченість власними коштами становить 58 відсотків. Причина відома: надзвичайно складна економічна ситуація, адже провідні галузі - вугільна, важке машинобудування, хімічна, загалом працюють не на рівні сучасних потреб. Зароблені в цих галузях пенсії є пільговими, тому середній розмір їх становить від 600 до 900 гривень. В той же час, середня пенсія по області становить 510 гривень. Спробую проаналізувати ситуацію.

Демографічні колізії.

Луганщина належить до тих областей, де кількість працюючих майже дорівнює кількості пенсіонерів (загалом їх по 750 тисяч). Щороку армія пенсіонерів збільшується на 30 тисяч осіб. До речі, наш регіон - це регіон молодих пенсіонерів. Право на пільговий вихід на пенсію мають і шахтарі, і металурги, і хіміки та деякі інші категорії трудящих. Загалом вони стають пенсіонерами раніше вікових термінів на 5-10 років. А все це додаткове навантаження на бюджет Пенсійного фонду. В деяких містах і районах області пенсії стали чи не єдиним засобом існування. Типовими у цьому плані є м. Брянка, м. Кіровськ, Краснодонський район. Кардинальне розв'язання проблеми тут полягає у створенні робочих місць. Програма Президента В. Ющенка, яка передбачає збільшення кількості робочих місць у цьому році на цілий мільйон, дещо зрушила справу з місця , проте попереду роботи ще дуже і дуже багато. Вирішення питання зайнятості дасть змогу поповнити як місцеві бюджети, так і бюджет Пенсійного фонду.

Краще за інших дбають про соціальний стан своїх працівників алчевські металурги, сєверодонецькі хіміки, свердловські шахтарі.

У світовій практиці сьогодні використовуються в основному три пенсійні моделі. Перша - це з поточною витратою внесків. Тут найпослідовніше здійснюється принцип солідарності трудових поколінь. Як і в країнах Європи, вона так само широко застосовується і в Україні. Друга модель -це чилійська система. Для неї, на відміну від першої моделі, характерно, що поточної витрати внесків, які надходять на індивідуальні рахунки, не відбувається Це винятково накопичувальний варіант. Власне, спостерігається недержавне управління індивідуальними рахунками, що здійснюється приватними компаніями. Для нашої держави елементи цього варіанта проявляться десь у майбутньому. Третя модель -австралійська. Це система пенсій, які надає держава за рахунок загальнонаціональних податків у єдиному розмірі для всіх громадян. Взагалі треба зазначити, що в розвинених країнах світу широко застосовуються перша та друга моделі.

Розплата чекає у майбутньому.

Кризовий стан економіки у недалекому минулому спричинив таке потворне явище, як "тіньова зарплата", яка роздається у конвертах. Цілком зрозуміло, що за таких обставин зароблені гроші проходять, минаючи державний контроль. З них не утримуються податки, а також страхові внески до Пенсійного фонду, та інших Фондів соцстраху . Нас найбільше турбують пенсійні відрахування, адже отримувачі конвертів, якщо не зараз, то пізніше прийдуть саме до нас за призначенням пенсії. Ось майже хрестоматійний приклад: громадянин Н. упродовж кількох років одержував з рук в руки три тисячі гривень. Він не переймався майбутнім, вважаючи, що саме з цієї суми йому й буде призначена пенсія. Але дані персоніфікованого обліку, які надало приватне підприємство, засвідчили, що його офіційна зарплата (котра обкладалася податками) становила мінімальний розмір - близько 400 гривень. Сумний висновок полягає у тому, що за законом особа має право лише на мінімальну пенсію. А винні тут і підприємець, і потерпілий, бо саме таким і слід його вважати. Отож дозволю собі повторити гасло, яке більшість з нас читає на підприємствах в установах та організаціях: "Наполягайте на легалізації вашої заробітної платні -скористайтесь правом на гідну пенсію". Сьогодні в області розмір середньої зарплати наближається до 1000 гривень. Це вже досить значна сума, з якої за належних відносин з державою, може обраховуватися забезпечення в старості. За неофіційними даними, хоча "конвертів" стало в області й менше, але вважається, що десь близько 15 відсотків фонду зарплати перебувають у тіні.

За спрощеною системою.

Система пенсійного законодавства постійно зазнає змін. Кращих чи не кращих - то вже інша справа. Багато клопотів спричинили як собі, так і Пенсійному фонду ті підприємства і підприємці, котрі обікрали спрощену систему оподаткування п'ять років тому. Вважалося, що спрощена система має значно менше податкове навантаження і раціоналізує систему звітності. Новація стала популярною. Лише за два роки понад 11 тисяч суб'єктів підприємництва забажали "полегшити собі життя". Але не так сталося, як гадалося.

При спрощеній системі оподаткування пенсійний бюджет наповнюється, образно кажучи, "копійками" - від 2 до 84 гривень у перерахунку на одну працюючу особу. Платник здійснює не відрахування до Пенсійного фонду, а сплачує податок, який не персоніфікується. Насправді події розгортаються так: підприємець перерахував ставку єдиного податку (беремо максимальний розмір 200 гривень - вартість патенту). Гроші пішли до казначейства, їх розподілили по різних фондах, і лише 42 відсотки вказаної суми підуть до Пенсійного фонду. Таким чином, немає можливості обрахувати персональний внесок особи. Отож для пенсіонерів цей шлях неприйнятний. А в той же час кількість "спрощенців" збільшується. Колись ця система була спрямована на розвиток підприємництва та виведення грошей з тіньового обігу. Але зараз багато змінилось. Спрощена схема, де-факто, стала ворогом для майбутніх трьох мільйонів українських пенсіонерів. Нині люди передпенсійного віку через цю схему і низькі внески втратять можливість зарахувати роки трудового стажу при призначенні пенсії. Коли ж розглядати цю проблему комплексно, то треба визнати, що "новація" призвела просто до погіршення соціального захисту населення. Так, може, варто ще раз подивитись, чи був сенс у запровадженні спрощеної системи, чи не краще повернутися до традиційної, коли і відрахування будуть більшими, і всі роки враховуватимуться, й зросте пенсія.

Нерозв'язані проблеми.

Як і всі інші обласні управління Пенсійного фонду України, Луганське працює у багатьох напрямках, які мають на меті нагромадження коштів для своєчасної та повної виплати пенсій. На щастя, сьогодні заборгованості перед нашими ветеранами не маємо. Більш чи менш успішно фонд працює з підприємцями, органами місцевого самоврядування, профспілками тощо. Тут вже є напрацьовані схеми, зв'язки, позиції. Але перед працівниками головного управління Пенсійного фонду в Луганській області часто постають питання, які не можуть бути вирішені на місцевому рівні. Скажімо, таке. Значна кількість працівників народного господарства мають право перейти на пенсію на підставі вислуги років. Наприклад, медсестра психіатричної лікарні у віці 18 років розпочала свій трудовий шлях. За нашим законодавством, відпрацювавши 12,5 року у зазначеній установі (там рік зараховується за два), вона має право залишити роботу в зв'язку з переходом на пенсію. Жінці на той час виповнюється 30-32 роки. А пенсія розраховується, як пишеться у документах, за віком. Людину фактично виштовхують на ринок праці. Теж саме стосується вчителів, вихователів дитячих садків, аптекарських працівників, залізничників, геологорозвідників та інших.

Треба зазначений вид пенсії "за вислугу років" людям залишити, але переглянути порядок її обчислення і поставити розмір пенсії у пряму залежність від втрати професійної працездатності. І не варто досвід цих високофахових людей викидати на смітник. Це питання до нашого парламенту.

Є і така спільна для всіх проблема, а саме: розрахунок індивідуального коефіцієнта середньої зарплати для обчислення конкретної пенсії, що має бути у прямій залежності від середньої зарплати в усіх галузях України. У банківських працівників зарплата сьогодні чи не найвища, і особливо помітний цей контраст порівняно з зарплатою вчителя, медика, культпрацівника та інших категорій бюджетників. Визначаючи пенсію банківському працівнику, співробітники Пенсійного фонду враховують середню зарплату по всіх галузях народногосподарського комплексу України, і тим самим реально завищують індивідуальний коефіцієнт "банкіра", і як наслідок розмір пенсії.

Зовсім протилежна ситуація спостерігатиметься з вчителем, оскільки його індивідуальний коефіцієнт буде істотно заниженим, а відтак - і пенсія. Отож кардинальне вирішення питання полягає у тому, що визначення коефіцієнта має здійснюватися у сфері, де працює людина. Шахтарів треба рівняти з шахтарями, а вчителів - із вчителями. І все ж держава має гарантувати трудову пенсію на рівні прожиткового мінімуму. Це знову ж таки питання до депутатів Верховної Ради України.

Досить болісним для нашого суспільства взагалі, а для регіону зокрема, є питання про справедливу оцінку трудового внеску тих людей, які відпрацювали по два-три трудових мінімуми. Є такі шахтарі, металурги, працівники сільського господарства та інших галузей, у трудових книжках яких стаж роботи сягає 40-50 і навіть більше років. Держава встановила норму, згідно з якою пенсія зростає за кожен відпрацьований рік на 1 відсоток від основного розміру пенсії, але не більше 3,66 грн на сьогодні. Реально за свої роки пенсіонер може отримати від 10 до 50 гривень, а у шахтарів - до 120. Вся ця система доплат мала б бути переглянута. Можливо, слід було б заснувати державний знак "Ветеран України" і до нього долучити особливе положення щодо підвищення пенсій. І, звичайно, цю норму мав би узаконити наш парламент. Дуже складною для пояснення людям є ситуація з нарахування пенсій залежно від року виходу. Ті особи, котрі оформили пенсії до січня 2004 року одержують істотно менше, ніж ті, хто пішов пізніше. Причина - середня заробітна плата по країні тоді і сьогодні. Цю невідповідність начебто має знімати система індексації, але вона загалом проблему розв'язати не спроможна.

Насамкінець хочеться сказати, що співробітники Пенсійного фонду Луганщини, працюючи в непростих умовах сьогодення, роблять все, і надалі робитимуть, щоб праця чесного трудівника була у нас гідно пошанована, а наш солідарний внесок у добробут народу ставав дедалі більшим.

Володимир ТУРАЄВ, начальник головного управління Пенсійного фонду в Луганській області