Архів новин за квітень 2007 року

Уряд наступного тижня проведе планове засідання, на якому розгляне питання підвищення зарплат, пенсій та інших соціальних виплат. Це на сьогоднішній прес-конференції повідомив Прем'єр-міністр Віктор Янукович.

Прем'єр також підкреслив, що одним з головних питань для уряду залишається пенсійне забезпечення. "Ми плануємо також виконати всі свої плани і обіцянки, які ми зробили на початку цього року", - сказав В.Янукович.

Він також відзначив, що історичним завданням для уряду є підготовка до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року. За словами Прем'єра, Україна спільно з Польщею і європейськими структурами готує організаційну структуру чемпіонату. "Ми домовилися з нашими партнерами з Польщі, що створюємо координаційну раду, яку, скоріш за все, очолюватимуть президенти двох країн. Що стосується робочого механізму, то він буде зосереджений на урядах України і Польщі", - сказав В.Янукович.

У рамках підготовки до Євро-2012, повідомив Прем'єр, передбачається створити транспортні коридори між Україною і Європою, побудувати сучасні митні переходи, спортивні майданчики, готельні та розважальні комплекси тощо.

Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект закону про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, передає кореспондент УКРІНФОРМу.

Прийнятим за основу законопроектом пропонується визначити порядок запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Зокрема, термін початку перерахування частини страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування передбачається з 1 січня 2009 року. Визначається коло осіб, щодо яких встановлюється обов'язкова участь у системі страхування, база нарахування та розмір страхових внесків, заходи, що забезпечать функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування.

Крім цього, проект містить пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законодавчих актів, пов'язаних із запровадженням накопичувальної системи пенсійного страхування. Зокрема, встановлюється вимога щодо підвищення заробітної плати з метою забезпечення компенсації втрат працівників, пов'язаних зі сплатою внесків, визначається відповідальність осіб за вчинення дій, які призводять до порушення інтересів застрахованих осіб.

За даними Держфінпослуг, тільки понад 140 тис. українців стали учасниками системи недержавних пенсійних фондів (НПФ). Згідно з дослідженнями, сьогодні переважна частина українців 92% всіх доходів направляє на поточні життєво необхідні витрати. Отже, тільки середній клас в Україні - це приблизно 3 млн працюючих - можуть направити частину своїх доходів (максимум до 20%) у НПФ.

На думку фахівців, саме ця обставина є мало не головною в поясненні, чому ж українці майже не несуть гроші в недержавні пенсійні фонди. Крім того, розвиток цієї системи стримує споживчий попит населення. Громадяни левову частку своїх доходів направляють на потреби споживчого кредитування, придбання й будівництво житла, навчання тощо.

Ще один момент: людям завжди потрібні гроші на життєво важливі потреби. Вільні кошти можна покласти на депозит у банку, з якого в разі необхідності можна зняти. Водночас кошти, вкладені вкладником у НПФ, неможливо вилучити таким самим способом: такі умови договору. Тому основна маса вільних коштів українців осідає на банківських депозитах. У такій ситуації нині найреальнішою перспективною формою в розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення є стимулювання створення корпоративних недержавних пенсійних фондів.

Разом з тим директор департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами Держфінпослуг України Андрій Рибальченко зазначає, що перспектива розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні досить оптимістична. Разом з тим, як свідчать дослідження, одним з основних чинників, що стримують участь роботодавців і громадян у системі недержавного пенсійного забезпечення, є їх недостатня поінформованість про НПФ. У такій ситуації необхідна активна участь держави у зміцненні й розширенні цього сегмента ринку фінпсолуг, зокрема шляхом залучення до цього процесу підприємств, де частка держави у статутному фонді перевищує 50%.

Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії й соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова підкреслює: "Головне - щоб у громадян України були вільні кошти для вкладень у НПФ. Для зміцнення й розвитку недержавного пенсійного забезпечення держава повинна, зокрема, підвищити рівень мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму; підвищити рівень оплати праці в бюджетній сфері; розробити економічні стимули для підприємств; Мінфін має випустити спеціальні пенсійні облігації".

Як зробити собі додаткову "пенсію"? Найпривабливішими є програми накопичувального страхування життя. Після закінчення строку договору страхування, наприклад після досягнення 60-річного віку, клієнт починає отримувати від страхової компанії щомісячну пенсію в розмірі, визначеному умовами договору. Щорічно вносите внесок згідно з договором страхування життя й тим самим у майбутньому забезпечуєте себе додатковою пенсією.

Інші ж вважають за краще вкладати кошти в депозити банків і мають щорічно або щоквартально так звану додаткову пенсію. Ще один шлях - вкласти кошти в інститути спільного інвестування (інвестиційні фонди). І, нарешті, стати учасником недержавного пенсійного фонду, регулярно перераховуючи туди вільні "непрозорі" кошти. Можна навіть заснувати власний професійний НПФ, який може створюватися також фізичними особами, пов'язаними за родом їх професійної діяльності. Можна також з метою диверсифікації інвестицій розмістити кошти в різних банківських і фінансових установах.

Що ж до перспектив, то вони досить невизначені. 3 квітня 2007 року комітет Верховної Ради з питань фінансової і банківської діяльності схвалив до першого читання законопроект N 2854 "Про впровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування", який передбачає впровадження в Україні другого рівня пенсійної системи з 1 січня 2009 року. З того часу роботодавці направлятимуть частину пенсійних платежів у спеціальний накопичувальний фонд (НФ), учасниками якого стануть працюючі громадяни України молодше 40 років. У 2009 році в НФ перераховуватиметься 2% фонду зарплати, до 2015 року - 7%. Експерти прогнозують, що накопичувальний фонд буде збитковим, і його учасники переводитимуть свої рахунки в недержавні пенсійні фонди.

Довідка. Дані Держфінпослуг України: до кінця 2006 року недержавні пенсійні фонди (НПФ) залучили приблизно 150 млн грн. коштів, учасниками цієї системи стали понад 140 тис. осіб. Причому з цієї суми 95% становлять вкладення підприємств і компаній. На ринку зареєстровано близько 100 НПФ, із яких реально працюють близько 46 фондів. Щоквартально обсяги коштів НПФ збільшуються в середньому на 25%. Сумарний обсяг пенсійних активів НПФ протягом 2006 року зріс більш ніж у 4,4 раза.

Набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відтепер, відповідно до внесених змін, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини. Норма діє в разі відсутності або незверненні членів сім'ї пенсіонера, які проживали разом з ним, або непрацездатних членів сім'ї, які знаходилися на його утриманні, за виплатою вказаної суми.

Закон набрав чинності у зв'язку з його опублікуванням в газеті "Урядовий кур'єр" N 65 від 12 квітня 2007 року.

Акції протесту під стінами головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області, про які кілька днів тому повідомляв УКРІНФОРМ, припинені. Голодуючих інвалідів-чорнобильців запевнили, що пенсії та доплати їм перерахують уже в квітні. Хоча говорити про те, що конфлікт вичерпано, передчасно.

Аби з`ясувати ситуацію на місці, в Донецьк приїжджала перший заступник міністра праці та соціальної політики України Лідія Дроздова. Згодом зустрічався із чорнобильцями й міністр праці Михайло Папієв, який супроводжував Прем'єр-міністра України Віктора Януковича у робочій поїздці на Донеччину. За коментарем з цього приводу кореспондент УКРІНФОРМу звернулася до заступника голови правління Пенсійного фонду України Валентини Никитенко, яка також нещодавно приїхала з Донецька.

За її словами, Пенсійний фонд України стурбований проведенням акції протесту учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Однак частина вимог пікетувальників не може бути задоволена, оскільки немає на те законних підстав. Інваліди вимагали проведення перерахунку пенсій, які вони отримують відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але - із застосуванням величини прожиткового мінімуму при визначенні мінімальних розмірів пенсій.

- Наголошую, - каже Валентина Никитенко, - Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", який набрав чинності з 31 жовтня 2006 року, передбачає: у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього закону.

Збільшується також і розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Як зазначила заступник голови правління Пенсійного фонду України, це, в свою чергу, дає можливість для підвищення розмірів пенсій та компенсаційних виплат на коефіцієнт зростання прожиткового мінімуму.

Оскільки після прийняття закону величина прожиткового мінімуму змінилася з 1 січня та 1 квітня 2007 року, органи Пенсійного фонду України забезпечили проведення перерахунків пенсій на коефіцієнт 1,03825 з 1 січня та на коефіцієнт 1,06842 - з 1 квітня 2007 року.

Крім того, у квітні чорнобильцям буде здійснено виплати з урахуванням підвищення відповідно до законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (стаття 67) та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет України на 2007 рік". Таке підвищення в січні становило 3,8%, у квітні буде 6,8%. Тобто, загальне підвищення сягне понад 10%. А ось наступного підвищення доведеться чекати до 1 жовтня 2007 року. Воно буде здійснене згідно із законом про державний бюджет на нинішній рік. "Тобто, можна сказати, що загальний коефіцієнт підвищення за рік має становити 12 %, що вимагатиме від бюджету додаткових видатків на 100 млн грн", - констатувала заступник голови правління Пенсійного фонду України.

Валентина Никитенко зазначила, що чимало конфліктних ситуацій серед пенсіонерів провокує недосконалість вітчизняного законодавства. А види і форми пенсійного забезпечення громадян, наголосила вона, згідно із Конституцією України, визначаються в нашій державі виключно законами України.

У статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при запровадженні мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, було визначено, що мінімальна пенсія за віком застосовується тільки при призначенні страхових (трудових) пенсій. Таким чином, вона не може застосовуватися при визначенні надбавок та підвищень до пенсії, а також при призначенні пенсій за іншими законами.

Верховна Рада України протягом 2006 року неодноразово розглядала законопроекти, якими передбачалося розрахунок розміру пенсії, що призначається відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснювати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте позитивного рішення з цього питання не було прийнято.

Нині на розгляді Верховної Ради України також перебувають законопроекти з аналогічних питань. Вони, до речі, опрацьовуються в профільних комітетах з урахуванням пропозицій як громадських організацій чорнобильців, так і фахівців Мінпраці та Пенсійного фонду України. Що цілком зрозуміло, адже працівники соціальної сфери мають чималий досвід впровадження відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплат для ветеранів війни, що нараховуються, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. "Хочеться вірити, що найближчим часом Верховна Рада ухвалить потрібні зміни до законодавства, і причин для соціального невдоволення чорнобильців більше не буде", - сказала на завершення Валентина Никитенко.