Пенсійна реформа, проведення якої потребує прийняття двох базових законопроектів "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення", в першу чергу спрямована на покращення соціальної захищеності людей літнього віку.
Один із головних її принципів - який саме внесок конкретної особи визначається як база для розрахунку пенсії. Протягом якого періоду і скільки коштів буде перераховано людиною до солідарної та накопичувальної складових пенсійної системи - саме ці чинники визначатимуть розмір пенсійних виплат. У цьому полягає соціальна справедливість, що дозволяє говорити про перехід від пенсійного забезпечення до пенсійного страхування, яке вже давно функціонує у більшості країн світу, наголосила у розмові з кореспондентом Укрінформу науковий консультант Президента України Елла Лібанова.

Там, де існують обов'язкова і добровільна накопичувальні системи, більше ресурсів дає остання, зазначила науковий консультант. Адже добровільний компонент орієнтований на високооплачуваних працівників, тих, хто може більше відрахувати собі на старість. Однак населення понесе гроші до добровільної накопичувальної системи тільки тоді, коли повірить у те, що вони по-перше не будуть втрачені, по-друге, будуть належно захищені від інфляції, і, по-третє, забезпечать бодай невеликий інвестиційний дохід. Інакше гроші так і залишаться вдома, під матрацами. Якщо ми досягнемо поставленої мети, то тоді можна розраховувати на істотні гроші, які, за розрахунками фахівців, значно перевищуватимуть сьогоднішній бюджет. Ці "довгі" пенсійні кошти, на думку Елли Лібанової, вкладатимуть, як максимум, на 40, і, як мінімум, - на 10 років. Пенсійна реформа здатна істотно поліпшити економічну ситуацію в країні. Але її інвестиційні ресурси з'являться лише тоді, коли в повному обсязі буде запроваджена накопичувальна система.

Якщо заробітна плата залишиться маленькою, людям не буде з чого заощаджувати істотні кошти, вважає Елла Лібанова. А якщо економіка працюватиме нормально, будуть створені належні фінансові інструменти, то тоді інвестиційний дохід буде високим. Держава повинна створити стимули, а це - податкова система. В усьому світі існують різні варіанти стягування податків з пенсійних коштів. Можна їх стягувати в той момент, коли вони перераховуються на пенсійні рахунки, з інвестиційного доходу, а можна - в момент виплати, тобто тоді, коли людина отримуватиме пенсію. Найбільш виваженим, сприятливим для населення і найбільш обгрунтованим, на думку Елли Лібанової, є останній, третій варіант, адже в такому випадку податок береться з доходу.

На спрощену систему оподаткування, розповіла Елла Лібанова, у нас перейшли ті, хто сплачує фіксований податок, єдиний податок, торговий спецпатент і фіксований сільгоспподаток. Запроваджуючи цю систему, влада прагнула, по-перше, дати можливість людям працювати і заробляти гроші, по-друге, стимулювати певний вихід економіки країни з кризи. Обох цих завдань якоюсь мірою вдалося досягти. Але за цим ми забули, що ж буде з людьми, які припинять трудову діяльність і вийдуть на пенсію. Персоніфікація рахунків у Пенсійному фонді вже відбулася і у кожного на персональному рахунку фіксується та сума коштів, яка надходить на цей рахунок. Тобто майбутня пенсія буде призначатися відповідно до цієї суми надходжень. І право на трудову пенсію виникатиме тільки у тому випадку, коли людина матиме відповідний трудовий стаж, протягом якого перераховувались кошти не менші, аніж з суми мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата сьогодні становить 185 гривень, тобто до Пенсійного фонду на загальних підставах за кожну особу має бути перераховано щонайменше 61 гривню за місяць. А скільки ж зараз перераховують люди, які перейшли на спрощену систему оподаткування? Ті, хто обрав єдиний податок, сплачують від 8,4 до 84 гривень на місяць. Хто має торговий спецпатент - від 5,1 до 55 гривень. Ті, хто платить фіксований податок - від 2 до 10 гривень на місяць. Як бачимо, до мінімального внеску у 61 гривню ще дуже і дуже далеко.

Що можна сказати про спрощену систему оподаткування у контексті пенсійної реформи? Звичайно, до платників спрощеної системи оподаткування може бути застосований спеціальний підхід щодо нарахування майбутніх пенсій. Але врешті-решт все буде зведене до перерозподілу пенсійних коштів: чиїсь сплачені внески спрямовуватимуться на фінансування пенсій осіб, які такі внески не робили. Навряд чи такий підхід є справедливим. Доки це питання не буде вирішене законодавчим шляхом, Елла Лібанова пропонує підприємцям, які працюють за спрощеною системою, добровільно відраховувати гроші в Пенсійний фонд.

Важко сказати, чи розв'яже це проблему. Політика розвитку малого бізнесу та пенсійна реформа вступили в явну суперечність. Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва Олександра Кужель нещодавно на засіданні колегії заявила, що комітет підтримував і надалі відстоюватиме спрощену систему оподаткування малого бізнесу.

На думку фахівців, поєднання спрощеної системи оподаткування та принципу соціальної справедливості пенсійної системи, що зачіпає інтереси понад 2 мільйонів платників єдиного податку є досить непростим питанням, яке потребує всебічного обговорення у суспільстві. Майбутні законодавчі та нормативні акти, котрі будуть регулювати ці питання, мають застосовувати підходи, що максимально врахують інтереси всіх сторін.

Бесіду вела Алла Мойсеєва (Укрінформ)

© УКРІНФОРМ, 2001-2003

Нагору сторінки