Ефективним засобом щодо координації інформаційно-роз'яснювальної роботи з питань пенсійної реформи стали інформаційно-консультативні центри з питань соціального захисту населення. Перший в Україні подібний центр було створено в Житомирі.
У посланні Президента України "Про основні напрями реформування системи пенсійного забезпечення населення України" до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України відзначається, що 2000 рік став переломним в економічній динаміці, досягнуто певних зрушень і у сфері пенсійного забезпечення. Фінансовий стан Пенсійного фонду дозволив збільшити розміри пенсій, починаючи з грудня минулого року.
Вдалося повністю ліквідувати хронічні борги і перед пенсіонерами Житомирщини. Вперше за останні роки досягнуто стовідсоткового фінансування компенсаційних виплат інвалідам і погашено заборгованість минулих років. Житомирська область одна з перших у державі перейшла на автоматизовану систему призначення пенсій та допомог на базі комп'ютерних технологій. У результаті оперативно проведених перерахунків збільшені пенсії було виплачено своєчасно.

Однак у здійсненні пенсійної реформи залишається багато нерозв'язаних проблем. Про це та про роботу Інформаційно-консультативного центру з соціальних питань у Житомирі йшла мова у розмові кореспондента Укрінформу з директором центру Аркадієм Паскаковим.

- Житомирський Інформаційно-консультативний центр створено за голландською моделлю 3,5 роки тому. У Голландії такі установи функціонують вже понад 30 років. Подібні структури там мають державні заклади всіх рівнів. Після того, як делегація житомирян, до складу якої входили представники Головного управління праці та соціального захисту населення, побували в Голландії та ознайомилися з роботою муніципальних консультативних центрів, було вирішено створити такий центр і в нашій області. Членів житомирської делегації вразила насамперед відсутність черг у "владних коридорах". Це досягнуто завдяки тому, що чиновника огороджено від необхідності відповідати на запитання відвідувачів. Люди не повинні стояти в довгій черзі на прийом до керівника: він приймає управлінські рішення, а значить, не повинен відволікатися. Так було започатковано спільний голландсько-український проект "До відкритої влади на місцевому рівні".

- У чому полягає перевага звернення до інформаційного центру?
- Щодня до нас звертається по 40-50 осіб з різноманітних соціальних питань. Їм не треба ходити і телефонувати у десятки різних установ, щоб отримати консультацію з того чи іншого питання, що їх цікавить. Наш центр покликаний стати тим місцем, де представники найвразливіших верств населення зможуть дістати відповіді про пенсійне забезпечення, порядок призначення житлових субсидій, надання будь-яких пільг, виплат допомоги сім"ям з дітьми, компенсаційних виплат тощо.
Буває, що до нас телефонують з найвіддаленіших куточків області. Якщо у нас виникають сумніви, звертаємося до спеціаліста. З цією метою в центрі встановлено багатоканальну телефонну лінію. Наш консультант переадресовує дзвінок спеціалісту, який перебуває в іншому кінці міста, і людина дістає вичерпну відповідь. Разом з тим вона задоволена, що не виникає потреби їхати до обласного центру. Оце і є голландська модель. У 92 випадках із 100 ми надаємо докладну відповідь. А у 8 - переадресовуємо до спеціаліста.

- Що реально спроможний зробити центр для своїх відвідувачів?
- Це спеціалізований підрозділ, який доводить інформацію щодо діяльності владних структур до жителів області. Тобто, спеціальні матеріали готуються тут у простому, доступному широкому загалу вигляді. Ми надаємо роз'яснення щодо законодавчих та нормативних актів чинного законодавства.
Крім того, для вузьких спеціалістів ми готуємо інформацію службовою мовою, щоб вони мали у своєму розпорядженні найсвіжіші уявлення про те, що робиться в їхній галузі. Реально для своїх відвідувачів ми можемо надати консультативну допомогу стосовно питань соціального захисту і навчити їх, як правильно оформити потрібні документи.

- Чи співпрацює ваш центр з обласним Управлінням пенсійного фонду?
- Так. На сьогодні в Житомирській області налічується 427 тисяч пенсіонерів та отримувачів допомоги. З них 140 тисяч - це потерпілі внаслідок аварії на ЧАЕС, 160 тисяч - ветерани війни. Цих людей дуже цікавлять питання пенсійної реформи, але ми не можемо виготовити з цього питання ту кількість листівок і брошур, яка забезпечить потреби всієї області. Коли ми працювали з голландцями над спільним проектом, при достатньому фінансуванні, то могли забезпечити випуск необхідного тиражу інформаційного матеріалу. Саме тоді ми виготовили і розповсюдили по області 28 його видів: брошури "Пенсійна система: поняття і терміни", "Пенсійна реформа в Україні: час змін", "Чому в Україні потрібно реформувати систему пенсійного забезпечення?", "Що потрібно знати про трирівневу пенсійну систему?", "Чому в Україні потрібно надати можливість виходити на пенсію в пізнішому віці?", три випуски "Інформаційного бюлетеня про хід проведення пенсійної реформи в Україні" та інші. Першою нашою брошурою щодо пенсійного забезпечення ще до послання Президента був "Довідничок пенсіонера".
Після закінчення нашого спільного проекту з голландцями ми фінансуємося виключно за рахунок коштів обласного бюджету. Тому про виготовлення брошур у достатній кількості вже мова не йде. Вони у нас розроблені в електронному вигляді. А от де взяти грошей на папір, на тиражування всіх накопичених матеріалів? На це питання зараз важко знайти відповідь.

- Як ви вважаєте, чи справді назріла потреба у здійсненні пенсійної реформи і якої мети вона має досягти в Україні?
- Реформування пенсійної системи - це забезпечення надійного захисту людей похилого віку від бідності, гарантування їм належних умов життя після виходу на пенсію (цитата тижня). Аналізуючи питання, з якими звертаються громадяни до нашого центру, можна зробити висновок, що так звана солідарна система виплати пенсій вже віджила себе. За ринкових умов вона не може рівноцінно замінити пенсію того заробітку, який людина втратила у зв'язку зі старістю. Тому, якщо залишити все як було, то й надалі зростатиме зубожіння серед людей похилого віку, ще більше посилюючи соціальну напругу. Отже, за таких умов пенсійна реформа просто необхідна.
Щодо мети. Як сказано у посланні Президента України, метою реформування пенсійної системи є забезпечення належного рівня життя людей похилого віку на засадах соціальної справедливості, гармонізації відносин між поколіннями та сприяння економічному зростанню. Оцінюючи ситуацію, вважаю, що більшість стареньких людей чекає від реформи встановлення залежності розміру пенсії від величини заробітку і трудового стажу. Тобто, досягти цього - це і є основна мета. І ще одна з основних цілей - заохотити громадян до заощадження коштів на старість і забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи. Крім того, пенсійна реформа забезпечить надійність заощаджень учасників пенсійних програм і підвищення рівня життя пенсіонерів.

- Які зміни в системі пенсійного забезпечення потрібно запровадити, щоб підвищити рівень життя пенсіонерів?
- Для того, щоб розв'язати цю найболючішу проблему, треба встановити пряму залежність розміру пенсії від розміру внесків. Хто їх не сплачував, той не отримуватиме пенсії. На сьогодні особливо обділені пенсіонери, які одержували високі заробітки і сплачували великі суми страхових внесків, але не належать до пільгових категорій і одержують пенсії відповідно до Закону "Про пенсійне забезпечення". Згідно з пенсійною реформою, хто сплачує внески у більшому розмірі або протягом довшого часу, той одержуватиме пропорційно більшу пенсію, порівняно з тими, хто здійснює менші відрахування з меншого заробітку або працює протягом коротшого часу. До того ж, обов'язково треба впорядкувати систему призначення пільгових пенсій. Всі працівники, які сплачують однакові внески, мають отримувати однакові пенсії. Що стосується соціальних пенсій, доплат, адресної допомоги та інших видів допомог, вони, я вважаю, повинні фінансуватися Державним бюджетом. Люди прагнуть соціальної справедливості, тому саме ці питання є в даний момент найгострішими.
- Представники старшого покоління, маючи сумний досвід "співпраці" з шахрайськими компаніями типу "Український будинок Селенго", "МММ" та інші, бояться довіряти свої кошти державі. Чи розроблено фінансові заходи захисту пенсійних коштів від ризику втрати і знецінення?
- Сьогодні населення України не заощаджує коштів на старість. Мільйони людей виявилися обдуреними усілякими шахраями, а під час гіперінфляції 1993-1994 років більшість із "потерпілих" утратили практично всі свої заощадження. Ми знаємо, що багато наших співвітчизників, які вкладали гроші до приватних пенсійних фондів, теж зазнали збитків. Адже ці фонди були створені на початку 90-х років, а надалі вони збанкрутували. Тепер люди зневірилися у проведенні будь-яких фінансових операцій. Важко буде переконати їх у тому, що держава прагне захистити їхні заощадження. Хоча відтепер у системі пенсійних заощаджень працюватимуть лише професіонали з бездоганною репутацією.
Отже, впровадження нової пенсійної системи - це багатоаспектна робота, розрахована не на один десяток років. Головне, щоб до неї було готове суспільство. Щоб воно могло усвідомити її необхідність. Щоб люди повірили в те, що вона значно поліпшить їхнє життя, і вони житимуть краще. Для того, щоб закріпити віру людей в пенсійну реформу, і створюються інформаційно-консультативні центри. Вони вже проводять і надалі проводитимуть велику роботу по пропаганді реформи пенсійної системи.

© УКРІНФОРМ, 2001

Нагору сторінки